Сьогодні – Страсна П’ятниця
Велика, Страсна П’ятниця вважається найскорботнішим днем церковного року, коли згадують страждання і смерть Ісуса Хріста на хресті Голгофи. Страта розп’яття на хресті була найганебнішою, найболіснішою і найжорстокішою. Такою смертю страчували в ті часи тільки найзапекліших лиходіїв: розбійників, вбивць, бунтівників і злочинних рабів. Муки розіпнутої людини неможливо описати. Окрім нестерпимих болів у всіх частинах тіла і страждань, розіпнутий відчував страшну спрагу і смертельну душевну тугу. Смерть була настільки повільна, що багато хто мучився на хрестах по декілька днів. Навіть виконавці страти - звичайно, люди жорстокі, - не могли холоднокровно дивитися на страждання розіпнутих. Вони готували пиття, яким старалися або угамувати нестерпну спрагу їх, або ж домішкою різних речовин тимчасово притупити свідомість і полегшити муки. За єврейським законом, повішений на реві вважався проклятим. Начальники іудейські хотіли навіки зганьбити Ісуса Хріста, присудивши Його до такої смерті. Коли привели Ісуса Хріста на Голгофу, то воїни подали Йому пити кислого вина, змішаного з гіркими речовинами, щоб полегшити страждання. Але Господь, спробувавши, не захотів пити його. Він не хотів вживати ніякого засобу для полегшення страждання. Ці страждання Він прийняв на Себе добровільно за гріхи людей, тому і бажав перенести їх до кінця. Коли все було приготовано, воїни розіпнули Ісуса Хріста. Це було близько полудня, по-єврейськи о 6-ій годині дня. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, кажучи: «Отче! пробач їм, тому що вони не знають, що роблять». При хресті Рятівника стояли Матір Його, апостол Іоанн, Марія Магдалина і ще декілька жінок, що почитали Його. Неможливо описати скорботу Божої матері, що бачила нестерпимі муки Сина Свого! Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Іоанна що тут стоїть, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жено! ось, син Твій». Потім говорить Іоанну: «ось, Матір твоя». З того часу Іоанн узяв Матір Божу до себе в будинок і піклувався про Неї до кінця Її життя. Під час страждань Рятівника на голгофі відбулося велике знамення. З тієї години, як Рятівник був розіпнутий, тобто з шостої години (а за нашим рахунком з дванадцятої години дня), сонце померкло і наступила тьма по всій землі, і продовжувалася до самої смерті Рятівника. У Євангелії від Іоанна сказано: «Так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне». Церква закликає дотримуватися в Страсну П’ятницю суворого посту. Священнослужителі цього дня вдягають найтемніший одіг. Божественна літургія в Страсну П’ятницю не здійснюється. Але пополудні віруючі приходять в церкву - на найсумніше і найпроникливіше богослужіння року. У другій половині дня, коли, як вважається, відбулася хресна смерть Ісуса, у всіх храмах з вівтаря виноситься плащаниця - іконописне або вишите зображення зняття з хреста Тіла Господня. Вона розташовується в середині храму, і віруючі здійснюють перед нею благоговійне поклоніння, згадуючи страждання Рятівника. Плащаниця знаходиться в центрі храму до початку недільного пасхального богослужіння. В день Великодня вона знов повертається на Престол вівтаря.
| 
