Рахункова палата „наїхала” на Мінфін через необґрунтовані запозичення у 2005 році
Міністерство фінансів України при організації виконання держбюджету протягом 2005 року не орієнтувалося на показники держзапозичень, витрат з їх погашення та дефіциту, встановлені Законом „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, а фактично здійснювало ручний режим управління цими макроекономічними процесами, – такий висновок зробила Колегія Рахункової палати під час розгляду результатів перевірки стану залучення державних внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Держбюджету. Про це «proUA» повідомили у прес-службі Рахункової палати. Аудитори з’ясували, що обсяги державних запозичень перевищили їх розмір, визначений у Законі, майже на 3,5 млрд.грн., витрати з погашення боргових зобов’язань - на 4,9 млрд.грн., при тому, що дефіцит державного бюджету був меншим за встановлений розмір на 3,2 млрд.гривень. В результаті перевищення усіх джерел фінансування державного бюджету це призвело до стрімкого, у 5,4 раза, зростання залишків невикористаних коштів (на 12 млрд. гривень). Таке залучення джерел фінансування у більших ніж необхідно розмірах спричинило утворення штучного значного резерву фінансових ресурсів на наступні бюджетні періоди. Цьому сприяє відсутність в Україні цілісної системи комплексного правового, економічного та організаційного забезпечення порядку здійснення державних запозичень та їх використання. В результаті, управлінський ланцюг від взяття боргових зобов’язань до використання запозичених коштів та їх повернення діє неефективно, а здійснювана боргова політика не зорієнтована на потреби економічного зростання країни. Колегія звернула увагу на те, що протягом останніх 5 років витрати, пов’язані з виконанням боргових зобов’язань, постійно перевищували обсяги держзапозичень. Тобто, фактично відбувалося, навпаки, відволікання коштів з економіки для виконання раніше утворених боргових зобов’язань і таке відволікання за 5 років становить понад 15 млрд. грн. Однією з причин такого стану є те, що запозичення здійснюються і використовуються, переважно, для рефінансування існуючого держборгу та фінансування поточних, а не капітальних витрат. Наприклад, у загальному обсязі зовнішніх запозичень позики на фінансування інвестиційних проектів становили менше 15%. Відмічено, що залучення без будь-яких обмежень до ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) нерезидентів та придбання ними більшої частини емісії цих цінних паперів (55% або 3,9 млрд.грн.) перетворило їх фактично у зовнішні зобов’язання перед іноземними кредиторами. Відображення цих боргових зобов’язань у складі державного внутрішнього боргу не дає достовірної інформації про реальний розмір зовнішніх боргових зобов’язань для оцінки ризиків фінансової безпеки держави. Також аудиторами Рахункової палати встановлено факт заниження на 256 млн. грн. Мінфіном та Держказначейством звітних даних про виконання Держбюджету-2005 щодо внутрішніх запозичень та видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу. Рішення КМУ та Мінфіну щодо комерційних зовнішніх запозичень у сумі 3,6 млрд. грн. було недоцільним і не викликалося реальним станом виконання Держбюджету, який мав у цей час значний профіцит (3,2 млрд. грн). Економічна необґрунтованість цього рішення підтверджується невикористанням у 2005 році понад третини зовнішніх запозичень у сумі 1,4 млрд. грн., що спричинило нераціональні видатки з обслуговування цих невикористаних коштів у сумі понад 13 млн. гривень. Дострокове погашення Мінфіном частини держборгу сприяло зменшенню його розміру, але воно здійснено не за рахунок зростання результату від економічного росту та утворення профіциту бюджету, а внаслідок нарощування державних запозичень та залучення до цих операцій надходжень від приватизації. У той же час, структура держборгу, з урахуванням участі нерезидентів у придбанні ОВДП, погіршилася у бік зростання частки зовнішніх боргових зобов’язань на 5% (до 80%), що збільшує залежність державних фінансів і стабільність валютного ринку від поведінки нерезидентів, тобто, робить економіку держави більш вразливою до можливих коливань на міжнародному валютно-фінансовому ринку.
| ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ |  | |
| 
