Арсеній Яценюк і «афганська рулетка»

Український МЗС лобіює видобуток нафти в неспокійному Афганістані. Чи варта шкіра вичинки?

Афганський вояж Арсенія Яценюка закінчився сенсаційною заявою. Згідно з повідомленням глави вітчизняного МЗС, Україна може почати видобуток газу в Афганістані в обсязі від 10 млрд. до 15 млрд. кубометрів на рік. За його словами, цей проект можна буде реалізувати спільно з низкою країн-сусідів Афганістану.

Україна вже неодноразово заявляла про свої наміри почати видобувати газ в Афганістані. Тільки ось реалізація подібних планів просунулася не далі впровадження в життя нафтогазових ініціатив вітчизняних чиновників в Ірані та Іраку.

Принцип, яким керуються українські держдіячі, не міняється: раз в країні є газ і нафта, значить, Україна намагатиметься увійти на ринок їх видобутку. При цьому ніхто не утрудняє себе розрахунками економічної доцільності і можливості транспортування енергоносіїв; конкуренції на ринку; нарешті, аналізом геополітичних нюансів. У результаті сенсаційні заяви українських чиновників «на практиці» не приносять ніякої користі.

На початку 2005 року, відразу ж після закінчення «помаранчевої революції», НАК «Нафтогаз України» активізував пошуки неросійських енергоносіїв. Саме тоді з’явилася інформація про те, що керівництво української компанії провело переговори з послом Афганістану в Україні щодо спільної роботи компанії з афганськими та іншими закордонними партнерами з розробки газового родовища Джаркурдук. Ще в союзні часи газопромисел на території цього родовища вели фахівці з УРСР. Проте, не дивлячись на анонсовані переговори, Україна так і не увійшла на газові родовища країни.

Повернемося, однак, до нинішньої ситуації навколо реалізації можливих газових проектів в Афганістані. Говорячи про сусідні країни цієї держави, які нібито реалізовуватимуть проект видобутку газу, Яценюк, швидше за все, мав на увазі Туркменістан, який він відвідав кількома днями раніше. Тим більше дивовижною виглядає його заява.

Річ у тому, що до останнього часу основним інтересом Туркменістану в нафтогазовій сфері Афганістану було будівництво магістрального газопроводу Туркменістан-Афганістан-Пакистан, з можливою добудовою до Об’єднаних Арабських Еміратів. Тобто йшлося, в першу чергу, про транспортування газу, а не про його видобуток. Більш того, нарощування обсягів видобутку газу в Афганістані стратегічно невигідне Туркменістану. Адже тоді країна отримає ще одного конкурента в регіоні.

Україна дійсно має всі шанси взяти участь у проекті прокладання газопроводу. Та ось біда, поки перспективи його реалізації вельми туманні. Позначається невизначена політична ситуація в країні і нестабільність у ряді регіонів Афганістану.

Отже, все, про що міг заздалегідь домовитися Яценюк, це заміна афганського газу для постачань до України туркменським – зрозуміло, в тому випадку, якщо наша країна дійсно видобуватиме «блакитне паливо». Адже газопроводу Афганістан-Україна поки немає, більш того - в найближче сторіччя його споруження не передбачається. Тобто, звернувшись до фольклору, такі домовленості можна охарактеризувати просто й зрозуміло: «вилами по воді писано».

Повернемося, однак, до причин, які ось вже кілька років заважають Афганістану стати значущим експортером природного газу. Проблема в тому, що геологічна служба США, спільно з міністерством шахт і промисловості уряду Афганістану, тільки придивляється до енергетичного потенціалу цієї країни. Лише у 2006 році були опубліковані дані про геологічні запаси газу в північному Афганістані. Так, дійсно, цифра в 36, 4 млрд. кубофутів виглядає цікаво для інвесторів. Але, за оцінками експертів, до початку промислового видобутку на нових родовищах може пройти від 4 до 6 років.

Звичайно, охочих взяти участь у розробці афганських енергоресурсів більш ніж достатньо. Це практично всі великі світові корпорації. Поки акули енергетичного ринку вичікують: дуже вже мало ясності в політичній ситуації - і це при тому, що точні обсяги видобутку не може передбачити ніхто. Проте варто ситуації змінитися - й українським інвесторам буде дуже складно увійти на ринок видобутку газу в країні.

Таким чином, на сьогодні у України є два варіанти. Перший - вкласти гроші у видобуток афганського газу в Афганістані зараз (при цьому постійно побоюючись перевороту, громадянської війни і т.п). Та інший варіант - почекати кілька років і спробувати конкурувати з найбільшими світовими корпораціями.

Вибір, прямо скажемо, нерадісний.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові