Хрестовий похід митрополита Сабодана

Українська православна церква Московського патріархату масово відводить земельні ділянки, щоб зайнятися будівництвом храмів у Києві. У цьому їй законодавчо благоволить Київрада. У інших конфесій так щільно «дружити» з міською владою не виходить.

Нинішній мер Києва Леонід Черновецький – людина, як відомо релігійна, що вже вилилося у введення в столичних школах курсу християнської етики . Окрім цього, Леонід Михайлович вимагав від своїх підлеглих жити за Біблією . А вже про міцну дружбу мера з церквою «Посольство Боже» та її лідером Сандеєм Аделаджою написано десятки статей. Серед іншого і на proUA.

Проте, як виявилось, не тільки церкві пана Аделаджі поталанило стати привілейованою релігійною громадою «матери городов русских». Останнім часом на цей статус претендує і Православна церква Московського патріархату під керівництвом Володимира Сабодана.

Тільки за два місяці (у цей період відбулися три сесії Київради) Православна церква МП відвела собі в користування 9 земельних ділянок. Найрезультативнішою для церкви виявилася сесія 24 травня, коли відразу п’ять православних парафій отримали жадану землю для спорудження храмів. Зокрема, наділи отримала громада Різдва Пресвятої Богородиці (проспект Глушкова), громада парафії Володимирської ікони Божої матері (проспект Радянської України, нині перейменований на проспект Гонгадзе), громада парафії Тихвінської ікони Божої матері (провулок Тихоновський), громада Святого Хрещення Господнього (проспект Григоренка), громада на честь Собору Архистратига Михайла (вулиця Караваєва).

14 червня депутати не обділили своєю увагою ще дві громади: Свято-Воскресенську парафію (вулиця Райдужна) та громаду «Святого пророка Іллі» (на території Святошинського лісництва). Переможна хода московського православ’я не припинилася і на сесії 26 червня. Нові ділянки отримали Свято-Кирилівська парафія (вул. Фрунзе) і парафія на честь Святителя Миколи (район вулиці Драйзера).

В процесі виділення земельних ділянок немає, загалом, нічого особливого, тим більше враховуючи заяву мера про те, що через декілька років в Києві побудують 200 нових церков. Але є одне «але». Спочатку столична мерія обіцяла при переділі земельних ділянок керуватися певними критеріями - зокрема, враховувати потреби населення, наявність у релігійної організації грошей і розташування поблизу інших церков. Наприклад, якщо в районі вже є православний храм, то нова територія повинна бути відведена іншій конфесії.

Чиновники обіцяли затвердити схему розміщення церков до грудня 2006 року. Проте практика показує, що критерій на сьогодні один – земля виділяється лише УПЦ (МП). Обіцяна ж схема досі не розроблена. Критерій пропорційного розміщення церков за районами грубо порушено. Тільки за три останні сесії УПЦ (МП) отримала по дві земельні ділянки в Голосіївському, Деснянському і Подільському районах. Проте, це ще не все. Більшість виділених земельних ділянок знаходяться на території парків, або в зонах щільної міської забудови . Зокрема, планується побудувати церкву в парку на Райдужному масиві . Дивує і рішення про будівництво храму на території Святошинського лісництва в Оболонському районі .

Втім, в УПЦ МП вже є досвід протистояння з жителями столиці. Церква марно намагається забудувати сквер Зої Космодем’янської на вулиці Олеся Гончара . Незважаючи на запеклий опір жителів це своє рішення Київрада поки не скасувала. Адже на сесії 26 червня вже було створено позитивний прецедент. Тоді, після протестів жителів Подолу, Київрада скасувала рішення про видачу землі під будівництво Вірменської церкви .

Причину такого привелійованого становища УПЦ МП в столиці слід шукати в політичній площині. Річ у тім, що інтереси церковників лобіює фракція Регіонів в Київраді. Про дружбу «регіоналів» з УПЦ МП відомо давно, проте в цьому випадку мають місце не тільки ідеологічні аспекти співпраці, але й економічні. Відомо, що голова фракції регіонів Олексій Омельяненко є власником компанії «Київміськбуд-1 ім. Завгороднього». Саме ця будівельна компанія і планує реалізувати «рожеві мрії» Володимира Сабодана.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові