Схід – справа тонка

Вояж Володимира Путіна до Середньої Азії завдав удару по нафтопроводу Одеса-Броди

«Енергетичне» турне президента Росії по Середній Азії і супутні йому заяви Нурсултана Назарбаєва наробили багато шуму. Більш того, від нових (хоч і попередніх) домовленостей Росії і Казахстану у багатьох лідерів країн Східної Європи, у тому числі й України, повинно неприємно засмоктати під грудьми. І справа навіть не в анонсуванні будівництва Прикаспійського трубопроводу, який може замкнути основні обсяги каспійських вуглеців Туркменії і Казахстану на російський транзит.

Головний привід для неспокою – удар, нанесений Кремлем по планах будівництва нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ. «Превентивне» турне Володимира Путіна, по суті, зірвало дводенний енергетичний саміт в Польщі, на якому планувалося обговорення цього проекту. Через візит російського лідера на зустріч не приїхав президент Казахстану, і тепер саміт пройде без участі глави держави, нафта якої повинна була наповнити трубу. Є, правда, ще Азербайджан, проте його обсягів вільного «чорного золота» для такого амбітного проекту явно недостатньо.

Звичайно, учасники саміту, що залишилися, не забудуть зробити хорошу міну при поганій грі. Ось, наприклад, коментар президента Польщі Леха Качинського: «Трактую це не як поразку Польщі, а з точністю навпаки - як свідчення значущості нашої держави».

Звучить ефектно, проте гарними словами порожню трубу не заповнити. Куди більшої уваги заслуговують вислови Нурсултана Назарбаєва. «Казахстан схиляється до того, щоб більша (якщо не вся) частина наших енергоресурсів йшла через територію Росії», - заявив казахський президент. І додав: «Росія може запропонувати додаткові ресурси для транспортування казахстанської нафти і газу. І тоді і Казахстан, й інші наші сусіди не стали б, напевно, шукати якихось інших шляхів».

Не всі, однак, схильні розділяти думку пана Назарбаєва. В Європі розуміють, що довгостроковий союз Москви і Астани поставить хрест на виношуваних Євросоюзом планах диверсифікації надходжень газу і нафти в країни Старого Світу. При цьому найбільша небезпека для здійснення проекту Одеса-Броди полягає в розширенні Каспійського трубопровідного консорціуму. Більш того, Росія і Казахстан пов’язують будівництво КТК з втіленням у життя іншого проекту – прокладки нафтопроводу Бургас-Александруполіс.

Та все ж не варто дуже вже переоцінювати проміжні підсумки поїздки Володимира Путіна по Центральній Азії. По-перше, сенсаційні енергетичні проекти Росії і Казахстану існує поки лише на словах. При цьому свого часу не менш гучні заяви звучали з вуст казахського лідера відносно «Одеса-Броди». Правда, було це вже давно, і вектор нинішньої позиції Астани з того часу змінився. Проте винити себе в подібних метаморфозах повинні, перш за все, партнери Казахстану, зокрема Україна.

Більш того, навіть якщо президенти Росії, Туркменістану і Казахстану підпишуть якісь документи за результатами – це буде лише початок. І для того, щоб нові проекти запрацювали, сторонам доведеться докласти немало зусиль.

Слід також зазначити, що співпраця трьох країн в рамках вказаних вище домовленостей навряд чи серйозно вплине на альтернативні проекти того ж Казахстану. Не для того Астана проводить активну політику в Середній Азії, збираючи навколо себе інші держави. Багато експертів стверджують, що саме Казахстан, а не Кремль, є основним гравцем в Середній Азії. Тому навряд чи Астана відмовиться від можливості диверсифікації транзиту вуглеців.

Тут саме час пригадати про підписану на початку травня транспортну угоду між Азербайджаном, Грузією і Казахстаном. Особливу увагу сторони приділили питанню забезпечення транспортування казахстанської нафти по Транскавказькому коридору, укладенню довгострокових прямих договорів, зниженню тарифів на транспортування і т.п.

Крім цього, Астана проводить активні переговори з Китаєм і напевно постарається закріпити співпрацю по «східному напряму».

Така тактика з боку Нурсултана Назарбаєва абсолютно не виключає гучних проросійських заяв. Більш того, вона провокує активізацію контактів з Астаною тих країн, для яких транзит через Росію не вигідний. А це означає, що Назарбаєв отримає від європейських партнерів ще не одну вигідну пропозицію.

Та все ж у найбільшій мірі від середньоазіатського турне Володимира Путіна виграла Росія. Досягненням нових домовленостей в енергетичній сфері Кремль демонструє світу, і, перш за все, Європі, свою потужність і вплив у регіоні. Це свого роду страхітливий маневр у рамках зовнішньополітичної тактики - і одночасно хороший піар для внутрішнього користування.

Зрозуміло, що перспективи реалізації проекту «Одеса-Броди» в нинішній ситуації стали ще більш примарними. Проте, в те, що каспійська нафта коли-небудь поллється по цій трубі, останнім часом вірили лише поляки. Для України ж висновок з цієї історії повинен бути наступним: незалежно від російсько-казахських домовленостей і долі нафтопроводу Одеса-Броди, Києву необхідно активніше працювати з Астаною. Адже на практиці Казахстан не менше України зацікавлений в диверсифікації постачань енергоносіїв.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові