Оновити  
proUA.com - інтернет-видання для професіоналів
 
09:17 Третій пішов…
16:49 СПУ: «причепом» на мізері
16:48 Малюк і Карлсон vs Фрекен Бок
16:17 Сцилла і Харібда Олександра Мороза
14:03 Кілька у власному соку
17:20 Гавриш каші не зіпсує
10:55 Естонсько-російська «холодна» війна-2
15:01 Суддівські страсті
09:52 Всі – в сад?
14:31 Memento Сіверодонецьк
Аналітика  

Уряд вчить любити вибори

Вікторія Пода, Комментарии, «E-media» / 11.05.2007 11:49

Поки соціальні стандарти підвищуються тільки на папері - реальні гроші електорат одержить напередодні виборів

Поки країна відпочивала на травневі свята, депутати від коаліції й уряд завзято трудилися над підвищенням добробуту пересічних українців. За кілька днів Кабмін встиг подати до Верховної Ради чергові зміни до бюджетного закону в частині збільшення соціальних витрат, а народні обранці не вагаючись підтримали цю ініціативу. У підсумку витрати скарбниці збільшені ще на 4,8 млрд. грн. Левова частина цієї суми буде витрачена на запуск другого етапу функціонування єдиної тарифної сітки оплати праці. «В 2004 році ми впровадили 1-й етап єдиної тарифної сітки. І тепер, в 2007 році, збираємося реалізувати 2-й і 3-й етапи. Як тільки ми це закінчимо, праця наших лікарів і вчителів стане не тільки більше оплачуваною, але й більше диференційованою, ранжируваною. Оплата праці буде більше залежати від результату праці», - не проминув похвастатися перший віце-прем’єр міністр фінансів Микола Азаров. У свій час на введення єдиної тарифної сітки знадобилося 1,4 млрд. грн. Її суть полягає в тому, що оплата праці бюджетників виробляється залежно від їхньої кваліфікації (тарифна сітка розбита на 25 розрядів). На першому етапі (він був впроваджений у вересні 2005р.) оклад працівника вищого розряду збільшився до 3,35 окладу працівника 1-го розряду. На другому етапі це співвідношення повинне вирости до 3,93:1, на третьому - до 4,51:1. З 1 липня 2007 року зарплата медичних працівників і вчителів у середньому збільшиться на 20% при урахуванні, що мінімальна зарплата з 1 квітня становить 420 грн. У Мінохорониздоров’я вже встигли підрахувати, що лікарі стануть одержувати на 126 грн. більше, хірурги - на 137 грн., а прибуток медсестер збільшиться в середньому на 93 грн.

Нинішнє поспішне поновлення процесу реформування оплати праці бюджетників після майже дворічної перерви виглядає, щонайменше дивно, якщо врахувати, що скарбниця неакуратно фінансує й нинішні зарплати. Хоча Держкомстат продовжує завзято приховувати цей факт. «Заборгованість з виплати заробітної плати за березень поточного року скоротилася на 17,1 млн грн., або на 2%, і на 1 квітня склала 880,8 млн. грн.», - зазначається в офіційному повідомленні державного комітету статистики. При цьому не згадується той факт, що 1 січня сума заборгованості становила 806,4 млн., отже, вцілому за три місяці вона виросла майже на 10%. Най жалюгідніша ситуація залишається в східних регіонах країни. У Донецькій області сума заборгованості по зарплаті за місяць збільшилась на 3,1 млн., у Луганській - на 5,7 млн., а в Харківській - на 3,7 млн.

У Мінпраці стверджують, що в основному такі борги накопичують підприємства, щодо яких здійснюється процедура банкрутства. Однак це не зовсім так. За словами, начальника Головного управління праці й соціального захисту Луганської облдержадміністрації Елеонори Поліщук, частка заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах становить 51,8%, а, тих, що перебувають у процедурі санації або у стадії банкрутства - 41%. «Борги по економічно активних підприємствах (у Луганській області - «k:») збільшилися в 2 рази, заборгованість кожному працівникові в середньому становить 970 грн. Найбільший борг був на ХК «Луганськтепловоз», хоч на сьогодні він уже скоротився з 11 до 4 млн. грн. Але ростуть борги на державних підприємствах «Донбасантрацит» і «Лисичанськвугілля», - повідомила пані Поліщук. Трохи інша ситуація в Донецькій області, там на банкрутів припадає близько 60% боргу, а на активні підприємства - ледве більше 30%. У Харкові більше 60% заборгованості дають 4 державні підприємства. За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Ярослава Ющенка, серед найбільших боржників «Завод ім. Малишева», «Хімпром», «Протон» і «Харківське конструкторське бюро». Їхній загальний борг на 1 березня склав 27 млн., а до 1 квітня виріс ще на 1,2 млн. Проте всі три області - лідери по невиплаті зарплати поєднує одне: борги накопичуються на держпідприємствах, тобто ріст заборгованості по зарплаті можна умовно назвати боргом бюджету, причому, далеко не єдиним. Проаналізувавши виконання бюджету по ключових напрямках, Секретаріат Президента повідомив, що значна частина національного розкладу бюджету не виконується - починаючи із соціальних програм, закінчуючи програмою підтримки мови, національного видавництва та інш. Як вдалося з’ясувати «k:», у ряді областей затримуються виплати при народженні дитини (у середньому на 2 місяці) і виплати дітям війни. У Кабміні на подібні обвинувачення відреагували стандартно. Мовляв, все ми виконуємо, але якщо є якісь недоліки, то ми розберемося. При такому підході уряд і депутати можуть скільки завгодно підвищувати соціальні стандарти, які будуть рости винятково на папері.

Проте кабмінівскі чиновники продовжують робити гарну міну при поганій грі. Днями міністр праці й соціальної політики Михайло Папієв спробував переконати, що вся соціальна заборгованість буде ліквідована до 1 липня. «Уже є відповідне доручення прем’єр-міністра», - уточнив він. Очевидно, ця дата була обрана далеко не випадково. Оскільки саме з 1 липня повинне відбутися друге за рік підвищення мінімальної заробітної плати - до 440 грн. Причому, якщо уряд утримає інфляцію в прогнозованих рамках, то тільки до цього моменту відбудеться дійсний ріст мінімальної зарплати. Адже, дотепер реальна «мінімалка» була нижче ранішедіючої через збільшення податку на доходи фізосіб із 13 до 15%. Першоквітневе підвищення до 420 грн. дозволило довести мінімальну заробітну плату по купівельній спроможності саме до рівня грудня 2006 року. Тобто 20 грн. саме компенсували 2% підвищення податку й 2,2% інфляції за минулі 4 місяці.

Дивлячись на весь перелік того, що загрожує нам 1 липня, перестаєш дивуватися тому, що нинішня коаліція проти виборів 24 червня. Адже тоді ніхто не побачить результатів плідної роботи нинішньої влади. Якщо ж вибори перенесуть на пізніший термін, то велика ймовірність, що не тільки виростуть доходи лікарів, але навіть загасяться споконвічні заборгованості підприємств-банкрутів, як це було перед останніми президентськими виборами.


Додати коментарій
Ваше iм'я:
Ваш e-mail:
Текст повідомлення:
За умови повного або часткового відтворення посилання на proUA.com є обов'язковим (для інтернет-ресурсів гіперпосилання). Передрук, копіювання або відтворення інформації, що містить посилання на агентство "Українські Новини", у якому-небудь виді строго заборонений. Адміністрація сайту може не поділяти думку автора і відповідальності за авторські матеріали не несе.
proIT proAPK
bigmir)net TOP 100