фото: PHL

Третій пішов…

Віктор Ющенко звільнив чергового суддю Конституційного Суду. Новою жертвою політичної війни між Президентом і прем’єром став Володимир Іващенко.

При цьому формулювання, з яким «відставили» Володимира Івановича (порушення присяги), за останні два тижні стала вже традиційною. Проте, у кожного з цих звільнень – свої нюанси.

Володимира Іващенка було призначено до Конституційного Суду ще Президентом Кучмою в 2001 році. До цього він встиг попрацювати і в Раді Міністрів УРСР, і в Кабінеті Міністрів незалежної України. Найзначніша посада – заступник міністра Кабінету Міністрів. У цьому кріслі Іващенко просидів з 1996 по 2000 рік.

Такого роду «живучість» чиновника в коридорах влади зазвичай свідчить про те, що він не представляє чиїхсь корпоративних інтересів, а, швидше, працює в образі «робочої конячки». Таких діячів, що забезпечували «спадкоємність» в міністерствах, за часів Леоніда Даниловича було чимало. Цікаво, що першим безпосереднім начальником в міністерстві у Володимира Іващенко був один з віртуозів українського чиновництва Анатолій Толстоухов.

Попрацював пан Іващенко і в Адміністрації Президента. Звідти, з вулиці Банкової, він і прийшов до Конституційного Суду. АП тоді очолював Володимир Литвин. Проте і тут експерти не схильні вважати Іващенка 100% креатурою екс-спікера парламенту.

Словом, Володимир Іванович – фігура цікава. З одного боку, це типова людина епохи Леоніда Кучми, і його складно назвати представником тієї чи іншої групи впливу у владі. З іншого боку, в КС він був одним з найбільш впливових людей. За різними даними, до Іващенка уважно «прислухалися» 2-3 суддів Конституційного Суду. У дні, коли від рішень КС залежить майбутнє країни, такий авторитет – дорого коштує.

Поведінку Володимира Іващенка в гострих політичних ситуаціях не міг спрогнозувати ніхто. У 2006 році, коли Володимир Іванович був в.о. глави КС, а на порядку денному стояло питання про законність невнесення Президентом кандидатури Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра Президентом, ні «регіонали», ні «помаранчеві» не могли з упевненістю передбачити, на чий бік стане Конституційний Суд.

Проте, часи змінюються і, очевидно, у Президента виникли сумніви в лояльності Володимира Іващенка. При цьому, постає логічне питання: чому цей суддя не був звільнений «в пакеті» з двома попередніми?

Найбільш прийнятну відповідь дає наступна гіпотеза. За інформацією з кулуарів влади, Віктор Янукович погодився на перевибори тільки через те, що втратив необхідну кількість голосів у Конституційному Суді. У прем’єра не було впевненості в тому, що Суд прийме рішення, що влаштовує його, тому після звільнень суддів він був змушений піти на компроміс.

З іншого боку, Віктор Янукович, будучи досвідченим політичним гравцем, не міг не заготовити запасний варіант дій. Зрозуміло, що «регіонали» мають намір відтягнути дату проведення виборів до повної знемоги «помаранчевих». «Вербувальна робота» «біло-синіх» щодо КС також напевно відновилася. Вибори - виборами, а зберігати обличчя слід за будь-яких розкладів. І кандидатура Владимира Іващенка для цього підходила якнайбільше.

Логіка ця виявилася вельми зрозумілою для топ-чиновників з Секретаріату Президента. І ось вже Віктор Ющенко грає на випередження, звільняючи суддю, лояльність якого, цілком можливо, поставили під сумнів президентські радники. Таким нехитрим способом глава держави не тільки знову вирівняв баланс сил в КС на свою користь, але й оголосив «останнє китайське попередження» суддям президентської квоти, що залишилися. Отже, можливо, вигідне СП рішення КС вже у Президента «в кишені».

В принципі, у всіх цих іграх в «козаків-розбійників» немає нічого надприродного: принципи ведення бойових дій за останніх 2000 років мало змінилися. Але ж надто відверто в Україні експлуатується кадрова політика в стилі «свій-чужий». Навряд чи це призведе до чогось хорошого. До демократії веде вже точно зовсім інша доріжка.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові