Сцилла і Харібда Олександра Мороза

Різка реакція лідера СПУ відносно «пакту Януковича-Ющенка» може нашкодити його партії

Про те, що в результаті дострокових виборів до Верховної Ради України в першу чергу програє Соцпартія Олександра Мороза, не говорить зараз тільки ледачий. Більш того, експерти навперебій пропонують СПУ свої варіанти виходу з малоприємної ситуації. Проте з сьогоднішнього дня всі рекомендації (починаючи з проекту «Соціалісти без Мороза» і закінчуючи «єдиним списком з «Партією регіонів») втрачають, схоже, всякий сенс. І ось чому.

Сьогодні Олександр Мороз заявив, що допускає вихід своєї політичної сили з коаліції. Більш того, він припустив, що домовленості прем’єр-міністра Віктора Януковича і Президента Віктора Ющенка стосуються набагато ширшого кола питань, ніж ті, про які в минулу п’ятницю зі сцени на Майдані Незалежності заявив прем’єр-міністр. Крім цього, лідер СПУ вкотре виконав мантру про одночасне проведення позачергових парламентських і президентських виборів.

Таку реакцію Сан Санича складно назвати 100% логічною. Мабуть, пан Мороз вирішив «повоювати» відразу на два фронти. Затія сумнівна, адже очевидно, що жорстка кулуарна реакція Віктора Януковича на подібні заяви послідує негайно, і «раз вимовлена хула повернеться триразово». Вже хто-хто, а навчений досвідом Олександр Мороз не може цього не розуміти.

Почати з того, що після подібних заяв навряд чи варто чекати пожвавлення переговорів ПР з соціалістами про єдиний список на майбутніх виборах. Те ж саме стосується і передбачуваного торгу за крісла в майбутній системі влади. Судячи з усього, приголомшений новими домовленостями спікер вирішив піти ва-банк. Але його «останній і рішучий бій», швидше за все, закінчиться повним фіаско як самого Мороза, так і його партії. Мова навіть не про передбачувані результати виборів, які відбудуться невідомо коли. Проблема в тому, що, якщо Сан Санич продовжить атакувати обидва ключові політичні табори, список проблем, що стоять перед СПУ, істотно зросте.

Розглянемо один з найбільш реальних сценаріїв розвитку ситуації. Відомо, що головна для Олександра Мороза політична спокуса – це крісло голови парламенту. Саме через Верховну Раду повинні проходити законодавчі зміни «пакету», про який домовилися «два Віктори». І у спікера є всі важелі впливу для того, щоб затягнути, а чи й зовсім цей процес. Якщо Сан Санич ризикне почати таку гру, то він не тільки остаточно підірве свій імідж і закріпить за собою славу «раба одного крісла». Пан Мороз ризикує стати українським аналогом Хасбулатова. Проблема в тому, що в нинішній ситуації, та ще й при розірваних відносинах з Януковичем, захищати порожню Раду і її керівництво ніхто не піде. Та й танки навряд чи знадобляться.

Проте, підштовхуючи СПУ до подібного роду ізоляції, Олександр Мороз завдає головного удару не собі – врешті-решт, його час в політиці практично вичерпаний. Просто разом з ним у небуття відійде вся партія. Вже зараз багато впливових спонсорів і функціонери СПУ виразно розуміють, що при нинішніх розкладах партії навряд чи вдасться подолати 3% прохідного бар’єру. Тому багато хто з них вважатиме за краще не псувати стосунки з реальним рятівником в особі Віктора Януковича. Особливо зараз, поки ще залишається надія на входження в список «Партії регіонів». Нехай навіть не за квотою СПУ, а в статусі безпартійних.

Для багатьох (наприклад, для господаря ММК ім. Ілліча Володимира Бойка) подібна свобода маневру надзвичайно важлива. Інакше структурам Володимира Семеновича загрожує повна корпоративна здача в «бізнес-полон» до Рината Ахметова.

Ось тільки шансів у Бойка і його заможних колег з кожною заявою Мороза стає все менше. Тому розкольницькі рухи всередині партії вже почалися, і з кожним днем посилюватимуться. В результаті, на початок передвиборної кампанії соціалісти ризикують залишитися без основних фінансових донорів (яких, зазначимо, і так не дуже багато). Відхід спонсорів може стати останнім цвяхом у кришку труни колись славного партійного проекту.

Втім, не виключено, що Сан Санич вкотре виконує хитрий політичний маневр, намагаючись схилити Віктора Януковича до активніших переговорів на передвиборні теми. Проте подібні спроби навряд чи обернуться для соціалістів хоч якимись серйозними бонусами. Бо залякувати лідера «Партії регіонів» таким чином - все одно, що намагатися налякати їжака оголеною натурою. І, може трапитися, Олександр Мороз перехитрить самого себе. Тільки цей раз може виявитися останнім.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові