Залізний Шустрич

39-річний Нестор Шуфрич став Міністром з надзвичайних ситуацій. Хто наступний? Ківалов – Міністр юстиції? Щербань – голова СБУ?

Можливо, робити такий прогноз – значить, перебільшувати розмах майбутнього кадрового «карнавалу» в Кабміні. Адже ні Сергій Васильович, ні Володимир Петрович не милі серцю нинішнього Прем’єра так, як Нестор Іванович. Ще з часів Помаранчевої революції Януковича і Шуфрича пов’язує «чисто чоловіча взаємна повага». І якщо есдека Медведчука Янукович, за наявними численними відомостями, з 2004 року на дух не переносить, то есдек Шуфрич – зовсім інша справа. Прихильність Прем’єра до «малюка Нестора» пояснюється тим, що в 2004-2005 роках Шуфрич «не здрейфив і весел не кинув». Тобто проявив себе, як «справжній пацан».

Дійсно, що робив Щербань, коли Нестор Іванович з піною біля рота бився за Януковича у ЦВК? Де був Ківалов, коли Шуфрич у суді стояв стіною за «регіонала» Боделана? І вистачило б у обох хоробрості відстоювати від омонівців у «лікарняній» палаті екс-губернатора Закарпаття Різака? Важко сказати. А ось у Шуфрича – вистачило. І тепер Нестор Іванович повертається у вищу лігу української політики. Чи є у нього досвід багаторічної роботи «в стилі Шойгу»? А хто про це питає?

...Один із міністрів у нинішньому Кабміні за три тижні до призначення розповідав кореспондентові «proUA» про свої взаємини з Віктором Януковичем. «Всяке бувало між нами, - повідав майбутній міністр. - Траплялися наклепи, кожному з нас говорили гидь один про одного. Але кожного разу, коли наша дружба наражалася на небезпеку, коли згущалися хмари, - один дзвонив іншому, ми зустрічалися пізно увечері, ставили на стіл по дві пляшки коньяку і два лимони. Дві-три години – і ми знову знаходили спільну мову».

Ця розповідь проливає світло на природу кадрової політики Віктора Януковича. Майдан-2004 і події, що відбулися після нього, стали для Віктора Федоровича свого роду кадровим квестом із серії «Если друг оказался вдруг…». Нестор Іванович своє випробування успішно пройшов. Існує багато розповідей про пізні візити Шуфрича до «приреченого штабу» Віктора Януковича періоду третього раунду президентських виборів. Тоді, сам того не знаючи (а швидше за все, навпаки), Нестор Іванович робив інвестицію в своє кар’єрне майбутнє.

Одна з найпомітніших його якостей – енергія і натиск. Ще навесні, даючи інтерв’ю «proUA», Шуфрич раз по раз видавав необережною фразою свої амбіції. Плани у Нестора Івановича (залежно від повороту подій) були величезні: перевибори до Верховної Ради і можливий похід у владу в рамках «Блоку Нестора Шуфрича»; його призначення спікером Кримської Ради; реорганізація СДПУ(о) в тандемі з Віктором Медведчуком...

Слухаючи Нестора Івановича, хотілося вщипнути його і нагадати, що перевибори цікавлять небагатьох; що на пост спікера кримського парламенту є набагато вірогідніші претенденти; що реорганізовувати партію есдеків – «тухла справа». Проте, спостерігаючи за хаотичним пересуванням Нестора по офісу, кореспондент «proUA» прийшов до висновку, що справа тут не в точці прикладання Шуфричевої енергії, а в її наявності. Прийшовши до влади, біло-сині просто були приречені поставити цей, не зовсім мирний, атом «на службу людині».

Призначення Шуфрича показує, в якій специфічній державі ми живемо. Навіть слабо обізнаний у політиці українець сходу назве кілька скандалів, у яких був замішаний Нестор Іванович. Тут вам і темна історія з побиттям його дружини , і пам’ятна колотнеча в Центрвиборчкомі, і колись переписані на маму Нестора Івановича матеріальні цінності. Це далеко не повний список. У будь-якій цивілізованій країні політика з таким шлейфом негативу не підпустили б до міністерської посади на гарматний постріл. Але у нас – свій, особливий шлях. І ось уже, плутаючи відмінки і палаючи нервовим рум’янцем, Нестор Іванович відповідає з трибуни Верховної Ради на питання депутатів. А через 10 хвилин, щасливий, приймає поздоровлення.

Вчорашній тріумф Шуфрича можна назвати знаковим. Керувати МНС буде людина, яка просто приречена на те, щоб бути в центрі уваги. По-перше, ЧП в наший країні традиційно вистачає, встигай тільки жар загрібати. А по-друге, Нестор Іванович якоюсь мірою сам - «надзвичайна ситуація». І в цьому плані крісло шефа МНС йому пасує якнайкраще.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові