Балога дістався до регіонів

Губернатор Житомирщини визнаний нелояльним

Сьогодні глава Житомирської ОДА помахом президентської руки став радником Віктора Ющенка, поповнивши армію «відставлених і підтягнутих до Києва».

Юрій Андрійчук пропрацював на посту Житомирського губернатора зовсім недовго – з червня 2006 року. Вважається, що на дану посаду його пролобіював Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, якому самому, як показав час, тоді залишалося працювати півтора місяці.

Проте після приходу в уряд «біло-блакитної» команди прізвище житомирського губернатора не спливало як кандидата на виліт. Юрій Андрійчук влаштовував всіх. Нагадаємо, що Юрій Єхануров робив ставку на компромісні фігури, які не викликали б відторгнення за політичною ознакою практично у всіх основних гравців.

Саме згідно з цим принципом уродженець Житомирщини, який почав свою політичну кар’єру в столиці в 2001-му, після того, як «Житомиробленерго», головою правління якого він був, було продане, і став губернатором. Цікаво, що вже через кілька тижнів після призначення глава ОДА умудрився зіпсувати відносини з місцевою елітою, депутатами, а також із «силовиками». Ну а, як відомо, подібні сварки закінчуються для чиновників вельми плачевно.

Як результат, губернатор в жовтні місяці отримав догану – за недоліки в роботі з підбору кандидатур на посади місцевих адміністрацій. Юрію Андрійчуку дорікали, що він рекомендує Президентові людей, лояльність яких до Віктора Андрійовича викликає сумніви.

Подібні сентенції виглядали вельми правдиво. Кого ж іще Юрій Андрійчук міг підбирати собі в команду, якщо вся його чиновницька кар’єра в Києві була пов’язана з ПЕК під час правління Леоніда Кучми? Як кажуть, «бачили очі, що купували».

Проте звільнити некерованого, але все-таки «свого» губернатора в умовах жорстокого протистояння Президента і Кабміну справа ризикована. Прибрати Юрія Андрійчука – справа нехитра. Провести своєрідний кастинг і знайти людину, яка повністю влаштовувала б Секретаріат, також можливо.

Але як добитися узгодження з Кабінетом Міністрів, який ніколи не допустить посилення Президента і його нової кризової команди на Житомирщині? Адже згідно з Конституцією, голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом з подачі Кабінету Міністрів. І можна навести масу прикладів, коли бачення регіональної кадрової ситуації навіть уряду Єханурова не співпадало з президентською думкою.

Тобто задачка виглядає непосильною в нинішній ситуації. Більш того, на сьогоднішній день Секретаріату навіть нічого запропонувати «біло-блакитним» як розмін.

В той же час найімовірніше, що Президент і його команда може і не переслідувати мету заміщати житомирського намісника. Тобто Юрій Андрійчук визнаний настільки нелояльним, що в Секретаріаті вирішили, що краще почати затяжні кадрові переговори з Кабінетом Міністрів, які можуть бути приречені, ніж мати такого губернатора.

Адже по коридорах влади в Секретаріаті активно гуляє чутка про майбутні перевибори. Причому ніхто до ладу не може пояснити ні механізму, ні термінів, ні тактики. Проте всі як один упевнені в тому, що перевибори будуть, і в найближчий час. Вже дуже хочеться.

Так от, під подібний розклад кадрові регіональні чищення виглядають достатньо актуальними. Навряд чи, звичайно, Секретаріат активно почне зміщувати неугодних у всіх областях. Проте найбільш некерованих, ймовірно, можуть «попросити» перейти в радники Президента.

Причому необов’язково, щоб місця, що вже звільнилися, зайняли люди з нової команди Президента, потіснивши «стару гвардію». У нинішній ситуації цілком достатньо того, що людина не працюватиме «проти».

Особливо якщо в області є достатньо серйозне представництво в облраді і представники місцевої еліти, приїжджаючи до Києва, все ще пристібають до піджака значок із знаком оклику і підковою.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові