Ну є ж така партія!

У КПУ незадоволені своїм становищем в антикризовій коаліції.

«Беруть завидки на чужі пожитки» - говорить народна мудрість. У великій політиці вистачає і того, й іншого. Яскравим підтвердженням цієї тези став суботній закритий пленум Компартії України. Третя за впливовістю партія антикризової коаліції вирішувала, що робити з небажанням партнерів ділитися «хлібними» посадами у владі.

Пленум зібрав 126 керівників вищої ланки КПУ. Спершу комуністи просто виявили невдоволення «регіоналами» і, особливо, соціалістами. Найпереконливіше цей «плач Ярославни» виконав перший секретар кримського республіканського комітету партії Леонид Грач. Він навіть запропонував учасникам пленуму оголосити партнерам по коаліції ультиматум: або до 1 лютого 2007 року ви задовольняєте наші вимоги щодо ідеології і кадрів – або ми ставимо питання про вихід із коаліції.

Проте соратники Грача вирішили не перегинати палицю, і погроза вийшла якась невиразна. «Прямої постановки питання – виходити з коаліції чи не виходити – на пленумі не було. Можливо, життя поставить це питання на наступному пленумі, в тому випадку, якщо негативні процеси всередині коаліції продовжуватимуться», - пообіцяв пан Грач в інтерв’ю «proUA».

У чому суть претензій КПУ до партнерів по коаліції? Зрозуміло, в кадровому «недоборі», але прямо вам про це ніхто не скаже, бо не годиться дійсним комуністам говорити про тлінне. Інша справа – ідеологія. «Перш за все, це невиконання трьох головних гасел, обіцяних народу: російська мова, ЄЕП і антиНАТО, - говорить Леонід Грач. - Адже саме ці три гасла, плюс загальний антипомаранчевий настрій, і стали основою коаліції. Тому що, з ідеологічних позицій марксизму, не могло бути такою основою об’єднання трьох абсолютно різних сил - Компартії, ліберально-буржуазної Партії регіонів і «болота», яким, за Леніним, є СПУ, що давно забула про марксизм».

Це прагматичне «болото» явно викликає у комуністів недобрі відчуття: керівництво партії вважає, що соціалісти «дуже багато чого собі дозволяють». Як приклад наводиться «волюнтаристська» позиція Олександра Мороза щодо голодомору, а також ультиматум, висунутий у зв’язку з відставкою міністра МВС Юрія Луценка. «Позиція «не голосуватимемо, якщо не поставите нашу людину» - це неконструктивний підхід», - вважає народний депутат Олександр Голуб.

Ревнощі по відношенню до «завищеної кадрової частки» соціалістів в КПУ виправдовують математичними розрахунками. «У соціалістів в парламенті 30 голосів, у нас – 21. Але соціалісти мають відомі вам п’ять позицій, а ми маємо тільки дві. Чому?» - задається питанням Леонід Грач. І кількома хвилинами пізніше відповідає: «Стосовно «Регіонів» соціалісти поводяться в коаліції, як рівні. А до нас ставлення, як до пасербиці. Я в карти не граю, але членам коаліції треба не забувати: є у картярів таке поняття, як «очко». Ось, двадцять один голос і є «очко» для коаліції».

Загалом, до відома «регіоналів» доводять: «очко» комуністів – не набагато менше СПУ- шного, і, якщо «біло-блакитні» цього вчасно не зрозуміють, то червоне «очко» цілком може «здригнутися».

Поки демарш КПУ носить уповільнений характер. Керівництво партії добивається, якщо не рівноправ’я в середовищі коаліціантів, то, хоча б, загальних правил гри. «Одна з пропозицій –спірні питания, що виникають, спершу виносити на раду коаліції, а вже потім в сесійний зал парламенту, - сказав нам Олександр Голуб. - Цього принципу потрібно неухильно дотримуватися. При необхідності слід провести спільне засідання керівних органів трьох партій. Другий момент – положення про те, що жодна з політичних сил не може виступати з ультиматумами до коаліції. І, по-третє, сумісні дії учасників коаліції повинні координуватися не тільки в Києві, але і в областях».

Важко сказати, чи за всіма пунктами «вшанують» комуністів їх партнери. Адже, на відміну від соціалістів, що вже продемонстрували свою «всеїдність» у виборі союзників, для КПУ, у разі розриву з коаліцією, буде одна дорога – в опозицію. Такий варіант навряд чи влаштовує верхівку партії, адже їсти хочеться навіть комуністам. Тому смутні погрози від КПУ поки сприймаються «Регіонами» і соціалістами як спроба «качати права».

З іншого боку, якщо серіал під назвою «Лікарю, мене ігнорують!» затягнеться в часі, в КПУ можуть вдатися і до радикальніших дій. І тоді антикризову коаліцію очікує серйозна криза.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові