Затулін I-го ступеня

Про те, як депутат російської Держдуми «розвів на новині» українські ЗМІ.

Вчорашній день в Україні виявився багатий на «гарячі» новини. В номінації «подія дня» першенствувала новина про ухвалення Держбюджету на 2007 рік. В номінації «скандал дня» - недопущення Бориса Тарасюка на засідання уряду.

В номінації «розвод дня» перемогу здобув депутат російської Держдуми Костянтин Затулін.

Політик, якому СБУ ще влітку заборонила в’їзд в Україну , став кавалером нагороди, що іменується «орден «За відродження України» I ступеня». Новина про це обійшла новинні стрічки багатьох українських ЗМІ. З посиланням на прес-службу очолюваного Затуліним Інституту країн СНД наші журналісти з готовністю процитували радісний коментар депутата. «Костянтин Затулін щиро дякує Президентові і Уряду України, всім справжнім друзям російсько-українських відносин за проявлені у зв’язку з його поїздкою на Україну добрі почуття і розуміння, - говорилося у повідомленні прес-служби. Далі вигук: «Щастя – це коли тебе розуміють».

Важке «щастя» депутата Затуліна так вразило українських журналістів, що нікому й на думку не спало уважно перечитати прес-реліз, після чого поставити собі декілька елементарних запитань. Наприклад поцікавитися: це за яку таку нагороду слід дякувати і Президентові, і прем’єрові? Чому орден вручає перший віце-прем’єр Микола Азаров? І з якого дива дві вищі посадові особи країни відзначають нагородою «За відродження України» людину, якій пристало носити хіба що пам’ятний знак «За відродження Малоросії»?

Одним з небагатьох видань, які не клюнули на вудку пана Затуліна, став «proUA». Розповівши читачам про радість, що спіткала депутата Держдуми, ми повідали їм

і про те, що орден «За відродження України» I ступеня вручається не Президентом і не Кабміном, а Українським Фондом науково-економічної і юридичної співпраці. Засновником якого є... нинішній віце-прем’єр уряду Микола Азаров.

Про структури такого роду написано немало. Досить буде нагадати хоч би про Орден Святого Станіслава, який дотепер нагороджує пишними званнями і дорогими цяцьками пихатих політиків і громадських діячів. Розрахунок тут простий і ясний: новоспечені шевальє красуються отриманими орденами, а організатори мають право розраховувати на подяку у відповідь.

(Тих, хто хоче більше дізнатися про лауреатів 14(!) різновидів нагород, встановлених азаровським фондом, а також про те, скільки коштують подібні дрібнички, - направляємо до статті нашого колеги Станіслава Речинського ).

Втім, нас більше цікавить віртуозний «розвод», влаштований Костянтином Затуліним українським журналістам. З нагороди, отриманої від громадської організації, депутат Держдуми влаштував компанію з очищення власного іміджу від налиплого на нього вторинного продукту. Зверніть увагу: у нещасному прес-релізі не йдеться про те, що орден «За відродження України» - державна нагорода, жодного слова немає і про вручення ордена Віктором Ющенком або Віктором Януковичем. Та варто переглянути українські ЗМІ з їхнім цитуванням прес-служби пана Затуліна – і СБУ постає перед рядовим читачем такою собі напівфашистською організацією, що переслідує маститого російського політика, якого визнали і Президент Ющенко, і прем’єр Янукович. Як вам, наприклад, така цитата із затулінського прес-релізу: «Депутат і директор Інституту країн СНД вважає, що прес-служба СБУ допустила чергову нетактовність, широко розповсюдивши напередодні його приїзду інформацію про «одноразовий» допуск депутата російської Державної Думи на територію дружньої України. Немає приводу дякувати тим, хто затіяв всю цю історію, а зараз викручується замість принести вибачення. Костянтин Затулін добре знає, кому треба дякувати на Україні і за що».

От так нас в черговий раз зверхньо поплескали по щоці «стратегічні партнери» з Білокам’яної. Добре хоч прес-служба Президента країни оперативно відреагувала на саморекламу пана Затуліна. Вінценосний образ тріумфатора Затуліна помітно збляк – але неприємний осад від цієї історії залишився. Бо ніхто не може поручитися, що наступного разу до нас не приїде (отримувати нагороду від якого-небудь Фонду Слов’янської Триєдності) Володимир Вольфович Жириновський.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові