На кого виведе вбивство Єрохіна?

Виникають серйозні побоювання, що замовник, за прикладом двох безпосередніх виконавців злочину, вислизне з рук слідства

Стають відомими нові оглушливі подробиці вбивства офіцера УБОЗ Романа Єрохіна. А потому виникають не менш страшні припущення про наслідки цього вбивства. Не виключено, що розслідування цієї справи приведе до найгучнішого парламентського скандалу за всю історію України.

В ніч з 19 проти 20 серпня правоохоронні органи затримали таксиста з Шахтарська, а фактично члена ОЗГ на прізвисько Кабан. Він, за версією слідства, один з двох безпосередніх вбивць Романа Єрохіна. Замовлення на вбивство офіцера поступило ще в лютому 2006 року. Саме тоді останнього, щоб врятувати від розправи, перевели в главк УБОЗ до Києва.

Спочатку відстеження переміщень офіцера УБОЗ і його викрадення з подальшим вбивством замовили двом офіцерами податкової міліції. Ті не знали, що їхній об’єкт – співробітник міліції. Як вони пізніше заявляли слідству: «Думали, все буде як завжди, а тут таке!..» Кілери в погонах не могли, наприклад, зрозуміти, чому їхня жертва міняє держномери на автомобілі і поводиться не як простий смертний.

Нарешті, коли було вирішено викрасти Єрохіна, трапилася «осічка»: той, відчувши недобре, буквально вискочив з машини. Тоді-то в нього і випустили три перші кулі. При чому перший постріл зробив саме Кабан – той самий «таксист» з Шахтарська. Він же наступного дня після затримання чітко вказав місце, де вони з подільником закопали труп Єрохіна.

Після того, як у їхньої жертви стався больовий шок від трьох поранень на місці викрадання, на офіцера наділи наручники, погрузили в машину і ще живого відвезли під Ворзель в Київській області. Там добили, випустивши ще п’ять куль. До цього екс-міліціонеру Кликовському (про нього - нижче) замовники виплатили 50.000 доларів. А після того, як вони спалили машину і закопали труп, виконавці отримали ще рівно стільки ж – нечувана сума для українських кілерів.

Взагалі є підстави припускати, що вбивство Єрохіна «виконували» члени потужного донбасівського ОЗУ. Чого вартий лише схрон із зброєю, який вказали оперативникам двоє податкових міліціонерів, які прийшли з повинною після того, як зрозуміли, що не викараскаються з цієї історії. Нагадаємо те, про що уже повідомляв міністр Луценко на прес-конференції: у схроні було 19 стволів, що однозначно свідчить про небачену масштабність злочинного угрупування. А ось ще факт, про який Луценко не сказав пресі: до гвинтівок були приєднані упаковки з кулями із сталевими наконечниками: так комплектується тільки армійський спецназ. А такі кулі призначені для пробиття бронежилетів.

Повернемось до донецького сліду: існує чимало обставин, що виводять слідство на колишнього начальника ГУВС Донецька, а в епоху президентських виборів 2004 року – начальника київської обласної міліції Анатолія Волощука. Останній сьогодні на пенсії, осів у Києві. Але в справі про вбивство Єрохіна щоразу спливають офіцери з команди Волощука, більшість з яких – вихідці з Шахтарська, прибулі з генералом «на Київську область».

Головні підозрювані у вбивстві Єрохіна – його колега з главку УБОЗ Блізніков і екс-УБОЗовець Кликовський. 11 серпня, коли міністр Юрій Луценко давав прес-конференцію, на якій прокоментував нарешті ситуацію із зникненням Єрохіна, Блізніков подав заяву про відпустку, яке тут же підмахнув начальник ГУБОЗ Сергій Корнич. Зауважимо: на цей момент Блізніков був в списку підозрюваних у вбивстві колеги, і слідство тільки чекало відповідного моменту, щоб його заарештувати. Корнич не міг не знати про це. Пішовши у відпустку, Блізніков тут же зник. А ось екс-офіцеру Кликовському ні в кого не треба було відпрошуватися. Він свого часу прибув в Київську область з генералом Волощуком, послужив там в УБОЗі, потім керував Ірпінським райвідділом, після чого вимушений був піти у відставку. Його дружина дотепер служить в міліції. Кликовський безпосередньо викрадав Єрохіна, і слідство знало про це. Але коли його затримали, раптом з’явилася... дама-депутатша з Партії регіонів, яка забезпечила підозрюваному залізне алібі: вона заявила слідчим, що в той час, коли викрадали Єрохіна, Кликовський перебував в її тісних обіймах. Міліції не залишалося нічого іншого як випустити затриманого. Той, звичайно, втік.

Сухий залишок: двоє основних підозрюваних були відомі слідству, буквально були у нього в руках і щасливо уникли арештів.

Але, мабуть, найцікавішим в цій історії залишається ім’я замовника вбивства. Воно, за нашою інформацією, також відомо слідчо-оперативній групі. Але допоки є надія на торжество справедливості, ми не будемо його називати, щоб не перешкоджати слідству завершити належне. Підтвердимо тільки, що заява Юрія Луценка про те, що до вбивства мають безпосереднє відношення народні депутати – не страшний жарт. В принципі, все прозоро: Єрохін «накрив» могутній конвертаційний центр , а вони створюються під «дахом» банків. Далі просто: кому належить банк і хто його власник – про це напевно знає керівництво МВС. Також всім відомо, що в Україні не відбулося анонсованого розділення політики і бізнесу. Адже багато новоявлених народних обранців йшли в Раду саме для лобіювання своїх комерційних інтересів. А деякі порахували, що вбивство надто завзятих офіцерів – це також частина бізнесу, до того ж освячена статусом депутатської недоторканності.

Втім, виходячи з цього, виникають серйозні побоювання, що замовник, за прикладом двох безпосередніх виконавців злочину, вислизне з рук слідства. І ось чому. Після виявлення трупа Єрохіна справу про його викрадення негайно перекваліфікували на вбивство. А розслідування справ подібної категорії – прерогатива виключно прокуратури. Про те, як вміють валити резонансні справи в ГПУ, відомо не тільки із слів міністра Луценка. Прокуратура уже давно перетворилася на прибуткову комерційну структуру, головне – знайти вихід на прокурорських вождів, і за наявності чималої суми там виправдають навіть Іуду або як мінімум вчасно попередять про видачу санкції на арешт, щоб клієнт встиг покинути межі батьківщини. За відомостями автора, ініціатор вбивства уже робить заходи на чиновників прокуратури. І скільки б не рили землю «орли Луценка», рішення приймаються в Генпрокуратурі, звідти ж здійснюється проплачене просочування інформації. І навіть той факт, що в слідчо-оперативну групу входить брат Єрохіна – офіцер кримінального розшуку, не є гарантією того, що відомі вже фігуранти справи будуть арештовані. До того ж сама технологія отримання санкції на арешт нардепа - при обов’язковому голосуванні депутатського корпусу, робить сам арешт навряд чи несподіваним і здійсненним.

Таким чином, можна спрогнозувати, що навіть при успішному проведенні оперативно-слідчих дій Україна матиме ще одного «політбіженця», який із закордонного далека почне звинувачувати міністра Луценка в політичному переслідуванні. І спробуй доведи, що це не так, якщо замовник і виконавці в бігах.

Та все ж динамічний розвиток сюжету, в якому вкрай зацікавлений сам Юрій Луценко, може привести до грандіозного парламентського скандалу, здатного кардинально похитнути позиції однієї з найвпливовіших політичних сил України. Дочекаємося продовження сюжету?..

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові