«Засіки Батьківщини» залишаться без зерна?

Завтра, 22 серпня, Держкомрезерв знову спробує купити зерно цьогорічного урожаю. «Спроба номер чотири» також може виявитися невдалою.

За планом цього року «засіки Батьківщини» повинні купити 400 тисяч тонн продовольчого зерна, щоб освіжити запаси. Проте поки що всі спроби цього органу державної влади попрацювати на ринку закінчувалися невдало.

Перший конкурс Держкомрезерв провалив повністю. Замість передбачуваних 50 тисяч тонн не було куплено нічого (пропозиція становила всього 11,5 тисячі тонн). На другому конкурсі спостерігався певний прогрес. Проте кількість запропонованого зерна була далекою від необхідного – 42 тисячі тонн. Третій конкурс, на якому планувалося купити 100 тисяч тонн, також не порадував активністю учасників. Аграрії запропонували менше третини від необхідного об’єму – 31,1 тисячі тонн.

Зауважимо, що водночас продажі зерна Держкомрезервом були на достатньо високому рівні. За півроку «засіки Батьківщини» на 8 конкурсах реалізували 194,5 тис. тонн.

У другому півріччі ситуація практично не змінилася. У серпні-вересні Держкомрезерв України планує реалізувати на конкурсній основі 80 тис. тонн зерна закладки 1998-2004 років. Основний об’єм продаватиметься переробникам для виробництва борошна.

Виходить дещо неприродна ситуація. Держкомрезерв активно продає зерно і водночас не може купити необхідні об’єми. І це з урахуванням того, що тепер саме час для закупівлі зерна. Якщо така ситуація буде продовжуватися і надалі, керівництво Держкомрезерву можна буде порівняти з героєм відомого жарту, який під кінець «успішної» торгівлі на базарі заявив: «Кінчайте, батьку, торгувати, а то нічим здачі давати».

Аграріїв зрозуміти можна. Світовий ринок потребує додаткових об’ємів продовольчого зерна через неврожай в частині Причорномор’я і Північної Америки. Українські ж трейдери і переробники занепокоєні і реальною якістю, і кількістю зерна, тому не поспішають продавати його державі. Набагато цікавіше сьогодні попрацювати на експорт. На щастя обов’язкову реєстрацію експортних контрактів на державній біржі МінАПК так і не вдалося впровадити в життя. Так, за червень-липень 2006 року з України було експортовано 320,9 тисячі тонн одної тільки пшениці, і в основному продовольчої.

Та й сам Держкомрезерв не поспішає вживати заходів для підвищення інтересу аграріїв до своїх конкурсів. Так, наприклад, на наступному конкурсі учасникам буде запропоновано знижувати ціну конкурсної пропозиції. При цьому початковою ціною вважатиметься мінімальна ціна наданих пропозицій.

Питання про те, чи багато зерна вдасться купити в такий спосіб, напевно, не доречне. Такий порядок логічний, коли на ринку спостерігається перенасичення і Держкомрезерв може вибирати і збивати ціну. За нинішніх же умов, при фактично провалених конкурсах і відсутності необхідної пропозиції, потрібно краще подумати, як ефективніше залучити аграріїв.

Адже подібна політика може привести до того, що замість необхідних 400 тисяч тонн в кращому разі буде закуплено чверть. Це своєю чергою означає, що Держкомрезерв не зможе ефективно працювати, скажімо, в питанні інтервенцій в разі нестачі продовольчого зерна в Україні навесні наступного року. Звичайно, держава сьогодні заявляє, що це неможливо. Але скільки разів уже звучали подібні заяви?

Ще на початку жнив аналітики ринку стверджували, що Україна може постати перед проблемою необхідності імпорту зерна через активність експортних операцій і особливості урожаю. Тоді ж з ініціативою по експорту в нашу країну виступила і Туреччина. У подібній ситуації державі логічно активізувати закупівлі, щоб знизити подібні ризики до мінімуму. Адже саме від продуманої і ефективної державної політики багато в чому залежить майбутнє ринку.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові