|
 |
|
| Події | Акцент | Форум | Інфобази | proIT | Інформатор |
| НАШІ РЕГІОНИ: КИЇВ | ХАРКІВ | ЛЬВІВ |
|
| Аналітика |
 Раїса Богатирьова пішла в «третій сектор»Віктор Найдан / 14.08.2006 15:54 Одна з найбільш неоднозначних громадських організацій – «Тендерна палата України» - отримала нове начальство. Близько півроку тому один не дуже дрібний бізнесмен на кулуарне питання з проханням охарактеризувати тоді ще міністра Арсенія Яценюка як професіонала відповів: «Не поганий. Не дурень. Йому б ще в бізнесі трохи покрутитися, щоб краще розуміти правду життя...» Бізнесмен виявився правий. «Правду життя» українських реалій важко знайти в підручниках з макроекономіки і держуправління. Зайвим підтвердженням цьому стала історія з новими віяннями, які спостерігаються в «Тендерній палаті України» Для тих наших читачів, які вперше чують про подібну організацію: «Тендерна палата України» - громадська організація, якій законодавство України чомусь надало право контролювати закупівлі всіх держустанов країни. Виглядає це приблизно так само, якби кілька друзів створили громадську організацію «За чистий кордон», а потім отримали право контролювати митницю. Спокуса, погодьтеся, перед якою важко встояти. Про епопею, як лобіювалося це законодавство, скільки депутатів було втягнено у війну з Міністерством економіки і які канонади гуркотіли в медіа-просторі, можна читати годинами «Правда життя» виявилася такою, що «група друзів» не тільки встояла, але й зуміла перемогти. І Мінекономіки, і Президента. Щоправда, в процесі воєн «Тендерна палата України» неухильно збільшувала кількість серйозних прізвищ у своєму керівництві. Всілякого, варто завважити, спектру: від Ксенії Ляпіної ( НУ) до Віталія Хомутинніка (ПР). Що, мабуть, у війнах відчутно таки допомагало. В результаті цілий рік група незрозуміло звідки посталих громадських контролерів перевіряла (і дотепер перевіряє) всі державні тендери, вибірково караючи порушників. Крім того монополізувала практично всі платні анонси про тендери і не менш платні консультації. А держава нічого зробити чи то не може, чи то не хоче. З погляду нормальної логіки вся ця історія виглядає цілковитою маячнею. Мабуть, подібної логіки дотримується і екс-міністр економіки Арсеній Яценюк, який в сьогоднішньому номері «Контрактів» на питання про дивні українські реалії держзакупівель відповів так: «У будь-якому разі новий уряд добиватиметься скасування найбільш корумпованого нормативного акту на території Європи – Закону України про держзакупівлі. Я розумію, що лобісти є в усьому світі, і не проти контролю з боку громадських організацій, але те, що відбувається зараз в системі державних тендерів, – бєспрєдєл. Питання про функціонування системи держзакупівель розглядалося на кожному урядовому засіданні, і щоразу це закінчувалося скандалом. Додати мені нічого». Чому екс-міністр такий впевнений, що новий уряд повстане проти Закону про держзакупівлі? Тому що виходить з позицій здорового глузду. Але не враховує при цьому «правди життя». А «правда життя є такою», що почесним президентом «Тендерної палати» несподівано стала співголова парламентської фракції «Партії регіонів» Раїса Богатирьова, а першим віце-президентом – народний депутат з тієї ж партії Людмила Кириченко. Головування в наглядовій раді депутати з’їзду довірили відомому Олександру Ткаченку (тепер він у фракції комуністів). Знаменитий Антон Яценко, який роками любовно вибудовував схему роботи «Тендерної палати України», несподівано згадав, що йому час зайнятися докторською дисертацією, а тому відійшов від справ. Відразу «очистили приміщення» і не менш відомі Олег Фадєєв і Денис Красніков. А після всіх кадрових змін новий почесний президент у своєму першому виступі «висловила необхідність розширення громадського контролю і посилення його функцій у сфері державних закупівель, забезпечення максимально ефективного використання державних коштів, посилення боротьби з корупцією в цій сфері».
| ||||||||||||
| Додати коментарій |
