ГУАМ в обмін на газ

Не треба бути пророком, щоб передбачити різку реакцію Кремля на документи, ухвалені на сьогоднішньому саміті ГУАМ у Києві.

Реорганізація об’єднання чотирьох країн і та жвавість, з якою недавні сателіти Росії вирушили в спільне плавання сполученням «подалі від СНД», - все це не може не викликати у команди Володимира Путіна сильного нападу роздратування.

Тривогу Москви слід визнати об ґрунтованою: мало того, що саміту ГУАМ передували заяв и його учасників про те, що СНД себе зжив, і нові реалії вимагають нових форм взаємодії, - так ще і присутність президента Литви і віце-прем’єра Болгарії надала київській зустрічі зовсім значно го вигляду. І нехай Валдас Адамкус і Ангел Марін дипломатично послалися на необхідність «з’їздити додому порадитися» щодо можливого членства в ГУАМ - перспективи цього, колись напівмар ґінального об’єднання вже не здаються такими без надійними. Більш того, якщо членство (хай навіть і асоційоване) стане реальністю, то партнерські стосунки країн-членів ГУАМ можуть вилитися в створення геополітично ї вже навіть не осі, а «дубини». І в Кремлі небезпідставно вважають, що «дубина» ця здатна не залишити каменя на камені від амбітних планів Москви повернути Грузію, Молд ову і, особливо, Україну в зону свого безпосереднього впливу.

Пам’ятаючи про це, наш північний сусід вживає заход ів – від гучних звинувачувальних заяв до посилення наявних проросійських сил на території країн-учасниць ГУАМ. До речі, до останніх не вдовзі приєднається «Ліга захисту росіян». Її очолить «великий друг українського народу» Дмитро Рогозін. Можна не сумніватися, що ця організація без хитань долучиться до процес у підтримки ініціатив щодо наданн я російській мові у ряді областей регіонального статусу. Це, проте, тільки квіточки: знаючи кипучу фантазію Дмитра Олеговича, можна бути певним: у відносинах між Україною і Росією виросте ще не одна Тузла.

Крім розігрування карти «допомоги росіянам», Кремль збільшує допомог у політичним силам, що перебувають у опозиції до тих режимів, які не влаштовують Володимира Путіна. З останніх подій такого роду слід назвати переїзд одн ого з лідерів грузинко ї опозиції Ігоря Георгадзе до Москви, а також постійн і контакт и російської «Єдності» з українською Партією ре ґіонів. І якщо у випадку з Саакашвілі йде ться про розгойдування човна «зовні», то в Україні практику ють сценарій «роботи зсередини». Так, джерела в Партії регіонів повідомили PROUA |, що «російські друзі не сприймають варіант у, за яко го ми знову залишимося в опозиції».

Для більшості російських політиків ГУАМ за подальший час перетворився на серйозний подразник. Одіозний, але такий, що користується впливом у себе на батьківщині директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін у програмній статті на сторінках «Комсомольської правди» пише: «Адже і що цікаво: з такою ж завзятістю, як Захід розвалював Югославію, він продовжує руйнувати СНД. Дер ибан ит ь Співдружність, відколюючи від нього квазіблок ГУАМ, куди входить Грузі я, Україн а, Азербайджан і Молд ова. ГУАМ- абсолютно чуж а пухлина на тілі Співдружності. Але США періодично вколюють цій пухлині своїм шприцом

багатомільйонне вітамінне живлення, щоб СНД зненацька не видужало».

Твердокамінна переконаність росіян в тому, що будь-який геополітичний рух по сусідству пов’язаний з «підривною діяльністю» Білого Дому, мабуть, не порушна. І, не дивлячись на те, що в російському М ЗС присягаються, що «ніякої антиросійської складової в саміті ГУАМ |не бачать», що «це справа тих країн, які зібралися в Києві», точку зору своїх дипломатів поділяють, напевно, лише ультрал іберал и Гарі Каспаров і Валерія Новодворська. Решта за будь-яким рухом щодо самозахисту вбачають глобальну антиросійську змову. Наприклад, помічник президента Путіна Ігор Шувалов, який в інтерв’ю «Неза висимой газет е» говорить:

- Західні засоби масової інформації, особливо після ухвалення закону про НКО і події навколо постачан ня газу через Україну, дуже швидко зуміли створити негативний образ Росії. В результаті склалося враження, що з демократичним процесом у наш і й країні відбувається щось страшне. Але чи стало за останні чотири роки гірше , чи у Путіна в руках зосереджена якась страшна влада? Ні, просто у нас жорстка вертикаль влади.

Далі пан Шувалов запевняє Європу в прозорості своїх намірів, у безперебійності постачань газу – але і тут раптом береться до виправдань.

- Ми не хочемо положення, при якому ми говоритимемо, що на ринку буде о сь так, а не інакше. Ми не використали і не збираємося використовувати нафту і газ як інструмент політичного шантажу.

Наскільки правдивий помічник російського Президента, скоро дізнається міністр палива і енергетики Іван Плачков. Як відомо, днями Івана Васильович а очікує візит до Туркменістану, а потім до Москви – в котре вирішувати газові проблеми. Панові Плачкову можна тільки поспівчувати: візит буде як ніколи складним. По-перше, поряд з міністром не буде відставленого глави «Нафтогазу» Олексія Івченк а. По-друге, на перебіг переговорів накладе відбиток минулий саміт ГУАМ. І, нарешті, найголовніше: не далі, як сьогодні в.о. прем’єра Юрій Єхануров заявив про необхідність ще одного підвищення цін на газ для населення – на 50%.

А зараз поставте себе на місце «російських партнерів» - ну як тут не зайнятися милим, затишним шантажем?!

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові