Хороша міна при поганій грі

У черговому радіозверненні до народу України напередодні Дня Європи Віктор Ющенко звернувся до теми євроінтеграції.

В принципі нічого якісно нового з вуст Президента не прозвучало.

У політичному плані Гарант говорив про європейський вибір України і загальні демократичні цінності. У економічному – знову було піднято теми «Одеса-Броди» і транзитного потенціалу України, що набили оскому.

Окремо Президент зупинився на перспективах українського бізнесу за кордоном. «Держава і надалі підтримуватиме вітчизняний бізнес в освоєнні зовнішніх ринків. Українська влада веде діалог з європейськими чиновниками, зокрема, щодо зниження мита для українських виробників труб. Вже цього року ввізне мито для них має бути менше, ніж в попередні роки».

В принципі, діалог України з європейськими чиновниками дійсно веде. Щоправда, до підтримки вітчизняного бізнесу в освоєнні зовнішніх ринків він жодного стосунку не має. Нагадаємо, що в травні цього року Антидемпінговий комітет Єврокомісії ухвалив рішення про запровадження мита на українські труби. Євросоюз дійсно трохи знизив мито, проте натомість розширив список товарних кодів удвічі.

Причому прохання вітчизняних державних чиновників, відсутність поступок з боку Європи навряд чи свідчать про те, що в цьому питанні буде знайдено компроміс. Більш того, заяви окремих чиновників, зокрема міністра економіки Арсенія Яценюка про те, що Україна «також може вжити аналогічні обмежувальні заходи до європейського імпорту на аналогічну суму», навряд чи виглядають простою «підтримкою вітчизняного бізнесу».

Ейфорія від отримання Україною статусу країни з ринковою економікою від ЄС пройшла. Поки що практично нічого, окрім збільшення імпорту продукції ЄС до України, новий статус країні не дав. В принципі, на економічному фронті майже нічого не змінилося. І справа навіть не тільки в «трубній війні». Так, наприкінці 2005 року активно лунали заяви про те, що режим вільної торгівлі може бути запроваджено, передусім, для сільськогосподарської продукції. «Новий рівень співпраці» з Україною, про яку говорив комісар ЄС з аграрної політики Маріан Фішель-Боель, поки що не вийшло. І навіть в українських ЗМІ візити вітчизняних офіційних делегацій з цього питання в ЄС освітлюють з давно відомим формулюванням «українська делегація ознайомилася з системою контролю якості та безпеки харчових продуктів в ЄС». У перекладі на нормальну мову це означає, що Євросоюз, всупереч заявам, як не відкривав, так і не має наміру відкривати ринок продукції зазначеної галузі Україні.

У цьому контексті говорити про державну підтримку вітчизняного бізнесу в освоєнні зовнішніх ринків не доводиться. Україна на сьогоднішній момент перебуває в передвоєнному стані відразу з двома основними торговельно-економічними партнерами – ЄС і Росією. Причому якщо Євросоюз почав атаку першим, то нещодавно укладене перемир’я з Росією, ймовірно, порушить сама українська влада. Україні мабуть мало недавньої м’ясо-молочної війни і вона ще раз вирішила випробувати нову системно-прагматичну тактику Росії відносно «колишніх друзів». Так, на сьогодні країна має намір відразу за трьома позиціями розпочати атаку на східному фронті. Україна почала антидемпінгове розслідування щодо російських шин і шиферу. Крім того, розглядається можливість запровадження квот на продукцію російської хімічної промисловості, зокрема аміачну селітру. Навряд чи подібні кроки з боку вітчизняної влади залишаться без контрудару від російської влади.

У подібній ситуації говорити про просування українського бізнесу кудись навряд чи доводиться. Основним завданням стане не експансія, а утримання позицій, що, з урахуванням можливої війни на два фронти чи торговельно-економічних перманентних конфліктів, є малоймовірним.

Звичайно і в подібній ситуації влада намагатиметься зберегти лице. Адже зовнішньоекономічні поразки відразу за двома стратегічними напрямками визнавати не буде ніхто. Тому в цьому контексті для вітчизняної влади буде вкрай вигідним вступ до СОТ. Подібний зовнішньоекономічний успіх одразу ж стане основою внутрішньополітичної ідеології і успішно використовуватиметься як «фішка» не один рік, особливо в подібних критичних умовах.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові