Кримські татари оголошують війну

Доки Київ обурюється з приводу ситуації з російською мовою на півдні і сході країни, несподіваний поворот подій відбувся в Криму.

18 травня в АРК пройшов Всекримський траурний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, - депортації 18 травня 1944 року і десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання.

Прийнята на мітингу резолюція стала неприємним сюрпризом для Києва. Як відомо, починаючи з парламентських виборів 2002 року, кримські татари в особі Меджлісу кримськотатарського народу послідовно підтримували блок «Наша Україна». Це було пов’язано з тим, що обидва лідери Меджлісу – Мустафа Джемільов і Рефат Чубаров входили до Народного Руху України.

Не дивлячись на існування внутрішнього конфлікту між Меджлісом і його опонентами в особі організацій кримських татар, що не розділяють авторитарний стиль Джемільова, Меджліс має фактично монопольний вплив на кримськотатарську громаду в Криму. Таким чином, підтримка НРУ і «Нашоъ України» забезпечувалася на півострові лише завдяки курсу керівництва Меджлісу, що демонстрував лояльність офіційному «помаранчевому» Києву.

Прийнята 18 травня Резолюція продемонструвала різку зміну курсу Меджлісу.

«Українською державою, що робить певні зусилля з вирішення практичних питань облаштування кримських татар, що повертаються на свою Батьківщину, за роки свого незалежного розвитку не прийнято жодного законодавчого акту, направленого на відновлення політичних, економічних, соціальних і культурних прав кримськотатарського народу, що є причиною збереження в рамках незалежної України фактичного нерівноправ’я і дискримінації кримських татар», - мовиться в Реолюції. «Зміна політичного режиму в Україні, здійснена в кінці 2004 року в ході президентських виборів, і заявлені у зв’язку з цими подіями запевнення в необхідності максимально справедливого вирішення кримськотатарської проблеми, так і не привели до будь-яких відчутних поліпшень в становищі кримськотатарського народу. Замість сумісної з Меджлісом організації кримськотатарського народу роботи з пошуку правових механізмів вирішення невідкладних проблем, пов’язаних з поверненням, облаштуванням і відновленням прав кримськотатарського народу, органи державної влади України і їх посадові особи обмежуються нескінченними дискусіями навколо кримськотатарської проблеми. Така позиція держави не може не викликати незадоволеності кримських татар», - мовиться в документі.

Прийнята резолюція є дійсно знаменною, оскільки означає не тільки завершення підтримки Меджлісом курсу НСНУ, яка демонструвалася останні 4 роки, але й перехід Меджлісу в опозицію до офіційної влади в Центрі. Учасники Всекримського траурного мітингу вже заявили про намір звернутися на адресу Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій із закликом надати максимальне сприяння в пошуку і ухваленні Українською державою рішень, направлених на повне відновлення прав кримськотатарського народу. Це явна ознака наростаючого конфлікту між Києвом і кримськими татарами. До того ж подібні кроки у вигляді залучення міжнародних арбітрів вже робилися для перерозподілу етнічного і національного складу з відповідним представництвом у владі в Македонії Косово в 90-х роках якраз саме на користь мусульманських громад.

Схоже, що керівництво Меджлісу розчарувалося в своїй ставці на НСНУ, а це означає, що в умовах, коли пройшовши на виборах разом з владою, Меджліс не отримав бажаних результатів, він шукатиме альтернативні шляхи вирішення своїх проблем радикальнішими методами. Такий «радикалізм» може стартувати в штучному поверненні національній ідентичності. Так, наприклад, депутат Верховної Ради Криму Рефат Чубаров вже заявив про те, що кримські татари наполягають на поверненні історичних назв населеним пунктам, в яких проживали вони або їх батьки. Безумовно, реалізація таких вимог призведе до перерозподілу національно-етнічного балансу на користь кримських татар на півострові, зробивши російсько- і українськомовні громади меншиною.

Реакція Меджлісу і, зокрема, Рефата Чубарова, очевидно, була спровокована призначенням постпреда Президента в Криму – Геннадія Москаля. Як відомо, на цю посаду претендував сам Рефат Чубаров. Призначення Чубарова означало б готовність і рішучість Києва зробити кроки з врегулювання проблеми кримських татар, проте призначення Геннадія Москаля показало, що пріоритети офіційного Києва і Меджлісу розходяться кардинальним чином.

У ситуації, що склалася, Меджліс на обох останніх виборах підтримав Віктора Ющенка і його блок, проте позбувся місць в керівництві ВР АРК і поста постпреда Президента в Автономії. В той же час Партія регіонів і комуністи, що отримали більшість місць в президії ВР АРК, очевидно орієнтуватимуться на російськомовну громаду АРК. Представникам кримських татар дістанеться всього лише 2 місця, хоча апетити Меджлісу розповсюджувалися на крісло віце-спікера, віце-прем’єра, 2-3 місць в президії і стільки ж міністерських постів.

Таким чином, кримським татарам не залишиться іншого виходу, як повернутися до достатньо радикальних варіантів політичного шантажу, що виражається в мітингах, пікетах, самовільних захопленнях і т.д. Безумовно, розхитування ситуації в Криму ударить в першу чергу по самих татарах, залежних внаслідок зайнятості і переважного бізнесу від курортного сезону, проте, ситуація, що складається, свідчить про те, що керівництво Меджлісу буде згодне на такий ризик заради відновлення статусу-кво в регіоні.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові