М’ясо «по-баранівськи»

В останній час виникає враження, що слово «імпорт» для міністра АПК Олександра Баранівського означає, приблизне те ж, що й «капіталізм» для ідеологів марксизму.

Принаймні три останні тижні тема імпорту м’яса не сходить з уст головного аграрія країни.

Спочатку міністр-соціаліст заявив, що з наступного року Україна може повністю відмовитися від імпорту м’яса і м’ясопродуктів, оскільки продукції власного виробництва українцям вистачатиме.

Буквально як на замовлення, наступного дня ЗМІ поширюють інформацію про постачання неякісного м’яса з Нової Зеландії. МінАПК проводить оперативне розслідування, чиновники активно коментують, в газетах друкують «жахівки» про новозеландську стерву.

Наступного дня, міністр АПК з 5 каналу закликає українців купувати якісні (у інформаційному контексті читай «українські») продукти і не економити на них. Трохи пізніше Олександр Баранівський вже на НТН каже про те, що відмова України від імпорту м’яса не вплине на ціну, а «якщо складові собівартості свинини не будуть зростати, то не буде жодних проблем з підвищенням ціни».

Загалом, судячи з усього, зараз МінАПК готує українців до кроків уряду і сільськогосподарського лобі до закриття України для імпортного м’яса і м’ясопродуктів. Найшвидше, невдовзі уряд знову повернеться до старої теми підвищення ввізного мита, посилення ліцензування імпорту м’яса і т.п.

Мета і наслідки подібного рішення зрозумілі. Виробництво свинини є улюбленою темою чинного міністра АПК і, ймовірно, близькі йому структури можуть бути присутніми в даному бізнесі. В принципі нічого дивного в цій ситуації для України немає: кесареві - кесареве, а міністрові АПК – бізнес-інтерес у галузі.

Справа в іншому, за активної протидії імпортній продукції, витісненню її з ринку адміністративними важелями (а тільки так можна потіснити м’ясо, яке дешевше за українські аналоги) і повномасштабної ставки на українське свинарство Україна ризикує зіткнутися з низкою проблем.

По-перше, говорити про те, що складові собівартості свинини не будуть зростати – просто смішно. Дорожчатиме і газ, і бензин, і добрива, і трудова сила – загалом, як у Віні-пуха: все-все-все. В умовах, коли імпорту буде практично заборонено шлях до України, м’ясо дорожчатиме і «збити» ціну можна буде або «сірим» постачанням, або відкриттям ринку.

По-друге, абсолютно незрозуміло: яким чином за допомогою збільшення обсягів виробництва свинини МінАПК має наміри наситити весь ринок м’яса. Основний об’єм споживання становить курятина, яка відрізняється нижчою ціною. Звичайно, може уряд сподівається змінити структуру споживання м’яса. Проте, це не робиться за декілька місяців, а крім того для того, щоб українці масово перейшли з «білого» м’яса на «червоне», Кабмін повинен подумати, як збільшити їх доходи щонайменше разів у два.

По-третє, ще абсолютно недавно, 19 квітня, Баранівський заявляв, що «сьогодні наспіла насущна необхідність у будівництві і відновленні тваринницьких ферм. Вважаю, що ми повинні почати будівництво сучасних технологічних ферм, щонайменше, по одній в кожному районі». Для цього МінАПК запропонувало відшкодовувати з держбюджету 50% вартості будівництва нових тваринницьких ферм і реконструкцію тих, що є. Тобто, три тижні тому ферм, а як наслідок, м’яса в Україні ще не вистачало. У травні ж вони загадковим чином з’явилися. Причому до кінця року їх кількість, виходячи з квітневої заяви, не повинна була зрости, оскільки потенційні інвестори, ймовірно, чекали б нового закону, щоб зменшити свої витрати наполовину.

Звичайно, можна припустити, що збільшення ферм в Україні за теорією Баранівського має тривати нескінченно – за принципом, чим більше, тим ліпше. Проте, тут виникає закономірне питання. Так, сьогодні м’яса власного виробництва в Україні не вистачає. Проте, це не означає, що якщо міністр-соціаліст і далі активно лобіюватиме свинарство, то Україну не чекатиме перевиробництво. І тоді наша країна зіткнеться з новою проблемою – збутом. Ніхто не продаватиме м’ясо на внутрішньому ринку нижче собівартості, а дотувати свинарів-невдах буде нікому. Експорт Україні заказаний, принаймні, у великих об’ємах. Ми не зможемо скласти цінову конкуренцію латиноамериканським країнам на світовому ринку, а Росія наше м’ясо активно брати не буде з політичних мотивів. І тоді галузі, в яку, йдучи за пропозиціями МінАПК, «вгепають» державні кошти, загрожує колапс. Природно, всі чудово розуміють ці перспективи, і акцент інформаційної війни проти імпорту робиться в нинішніх умовах для досягнення тактичних, а не стратегічних інтересів.Виникає враження, що МінАПК і його керівник, відчуваючи себе приблизно як в «останній день Помпеї» перед призначенням нового складу Кабміну, намагається просто на декілька місяців закрити імпорт, і в умовах закритого ринку заробити кошти для близького лобі на реалізації м’яса вітчизняного виробництва. Як подібні заходи позначаться на підготовці вступу України до СОТ - не важко здогадатися. Проте прибічником вступу до цієї організації Баранівський ніколи й не був, так що особливих втрат МінАПК не зазнає.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові