Митниця не дасть згоди

Росія має наміри використати ще один важіль в неформальній війні проти України

Стандартні рокировки в уряді Російської Федерації як правило слабко впливали на взаємини між державами – серйозні питання вирішувалися на рівні глав держав або прем’єрів. Проте чищення на російській митниці, її перепідпорядкування і зміна керівництва даватиметься в знаки Україні ще довго.

Мабуть, Володимир Путін серйозно занепокоєний питанням зміцнення кордонів і особистої відданості главі держави митного начальства. Принаймні призначення на посаду керівника Федеральної митної служби Андрія Бельянінова свідчить саме про це.

До свого призначення новий глава митниці працював в «оборонці» - в «Рособоронзаказе» і «Рособоронэкспорте». Проте до цього пан Бельянінов встиг попрацювати в Службі зовнішньої розвідки. Причому у свій час в СВР він служив ні де-небудь, а в ГДР, як пізніше з’ясувалося, разом з майбутнім президентом Росії. Загалом, «нова мітла» російської митниці не тільки «силовик», що спеціалізується на зовнішній діяльності, але і особиста креатура безпосередньо Путіна.

Таким чином, поки в Україні на кордоні з Росією риють рови, щоб припинити потік контрабанди, в Кремлі підійшли до проблеми серйозніше. Нема сумнівів, що найближчим часом саме на україно-російському кордоні почнуться значні зміни в контексті припинення «чорних» і «сірих» потоків. Тобто будуть зруйновані всі старі схеми, більшість яких працюють ще з часів Леоніда Кучми, але використовується вже новими вищими особами.

По суті Україну може очікувати другий «м’ясо-молочний» скандал, тільки в нових умовах він буде не на поверхні, а обговорюватиметься і вирішуватиметься винятково кулуарно. Не секрет, що контрабандою безпосередньо займаються багато представників «силових» структур з Києва, та й просто люди, близькі до реґіональної або центральної влади. Тобто особи, які заробляють на контрабанді, а значить зацікавлені в збереженні status quo на кордоні, мають можливість прямо або побічно впливати на ухвалення стратегічних для держави рішень. Цілком можливо, що цю особливість українських політиків і використовує Кремль для досягнення геополітичних інтересів.

На практиці це виглядатиме досить просто. «Затиснуті» «гайки» Бельяніновим за звичними для багатьох схемами будуть «відпущені» тільки у разі поступок – в митних тарифах, енергоносіях, участі в «сірих» схемах на території України, питаннях власності і т.п. В результаті Кремль отримає у вітчизняній еліті ще більше зав’язаних на нім «багнетів».

Більше того, в даній сфері можна цілком працювати і не переходячи на особи, оперуючи митницею як інструментом винятково правового поля. Так, багато сеґментів вітчизняного ринку залежать від «сірого» імпорту і контрабанди. Більш того, фактично кожен уряд в Україні в певний період штучно регулював обсяги контрабандного або «сірого» цукру-сирцю або м’яса для того, щоб наситити ринок.

Найбільш показовими в цьому плані були дії уряду Юлії Тимошенко. «Лобова атака» на контрабанду була одним із чинників м’ясної і цукрової криз. Більш того, відмова від жорсткого регулювання контрабандних і «сірих» потоків цукру-сирцю в липні минулого року дозволила стабілізувати ціну і наситити ринок.

Тобто якщо російська митниця повторить подвиг Юлії Володимирівни, то Україну може чекати ряд економічних криз, що природно не вигідно сьогодні практично нікому в країні, а насамперед майбутньому різношерстому Кабміну. Для того, щоб уникнути криз, які Росія, очевидно, зможе створити штучно, вітчизняному уряду доведеться йти на значні поступки. І тут вже тільки Кремль указуватиме потрібну сферу залежно від тактичних інтересів.

Звичайно, цілком можливо, що ситуація розвиватиметься не за таким песимістичним для України сценарієм, адже російська митниця – це не одноклітинна істота, а змій з безліччю голів, які спершу «людині Путіна» треба буде приборкати. Проте те, що Росія має намір використовувати ще один важіль в неформальній війні проти України, є абсолютно очевидним.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові