Кримські регіонали обдурили Київ

Пропонували навіть вибрати «тимчасового» прем’єра, а потім спікером вибрати фігуру більш вагому (найчастіше звучали прізвища Нестора Шуфрича і Дмитра Табачника).

Після березневих виборів керівництву країни крім того що доводиться постійно тримати руку на пульсі з приводу майбутньої коаліції, до всього ще й формування кримських органів влади не сходить з порядку денного.

Майже місяць після офіційного оголошення результатів виборів у Верховну Раду АРК кримські політики не давали спокою Києву і по кілька разів на тиждень літали в столицю – то на Банкову, то до Віктора Федоровича.

В результаті більш-менш прийнятний варіант «голова ВР АРК – голова Ради міністрів АРК» з багатьох озвучених було визначено. Але Крим рідко справджує надії центру повністю.

Передсесійні розклади

Уже за тиждень до першого пленарного засідання кримського парламенту п’ятого скликання, яке проходило 12 травня, чітко вимальовувалися два взаємовиключні сценарії спікеріади і прем’єріади в автономії.

Перший з’явився ще до травневих свят, коли депутати ВР АРК від Блоку «За Януковича!» заявили про створення більшості з « витренк і вц я ми » і « неТАКами », а потім і партією «Союз».

Він базувався на тому, що крісло спікера посяде депутат Анатолій Гриценко, який очолив виборчу кампанію біло-блакитних в Криму (у 1997-1998 рр. уже обіймав посаду голови ВР АРК). З прем’єрською посадою було складніше. Пропонувалося навіть вибрати «тимчасового» прем’єра з числа кримських політиків, щоб потім, коли президент схвалить кандидатуру Гриценка на пост голови Радміну, пересадити в неї Анатолія Павловича, а спікером вибрати ще одного не червоного і не помаранчевого, але вже більш ваговитого (частіше за інші називалися прізвища Нестора Шуфрича і Дмитра Табачника).

Таким чином біло-блакитна фракція отримала б обидві керівні посади. Проте багато хто розуміє, що навряд чи офіційний Київ так просто віддасть регіоналам ще й прем’єра, кандидатуру на посаду якого, за Конституцією АРК, депутати ВР АРК повинні узгоджувати з президентом.

Зважаючи на все, цілком життєздатним виглядав другий варіант, підтриманий особисто Віктором Ющенком на зустрічі з кримськими політиками: спікер – начальник КРУ в АРК Іван Бурей (№ 13 в списку «Блоку «За Януковича!». До речі, в зареєстрованій фракції у ВР АРК «Блок «За Януковича!» його прізвище не значиться: покарання за неслухняність), прем’єр – Сергій Куніцин, лідер виборчого блоку свого імені, він же радник президента. «Позиція президента полягає в тому, що на пост спікера повинна претендувати найбільша фракція», - неодноразово заявляв С. Куніцин. І на зустрічі з Ющенком, і вже напередодні сесії і І. Бурей, і Сергій Володимирович запевняли главу держави і керівництво його Секретаріату в наявності підтримки з боку комуністів, БЮТівців, республіканців, «Ж i нок за майбутнє», частини регіоналів, кримських татар, вітренківців і, можливо, «союзівців».

Тим часом ще в квітні тепер уже екс-спікер Борис Дейч залишав декого із своїх підлеглих на їхніх місцях «для роботи з Гриценком».

В дусі Грача

Пленарне засідання ВР АРК 12 травня почалося з напутнього слова Бориса Дейча. Після тиради із загальних фраз він, ніби між іншим, заявив, що вважає претендентом № 1 на пост голови ВР АРК Анатолія Гриценка.

« Знаючи Анатолія Павловича уже не перший рік, я вірю в його організаторські здібності, ділові якості, які найближчим часом дозволять йому стати політиком загальнокримського масштабу. Цю позицію поділяє і підтримує і політрада Партії регіонів і перш за все наш партійний лідер В.Ф. Янукович. Все сказане говорить на користь кандидатури А.П. Гриценка. І хочеться сподіватися на усвідомлену її підтримку з боку більшості депутатів, присутніх в цьому залі», - вимовив Борис Давидович під тупіт депутатських ніг.

Слідом за цим депутати від Блок у Куніцина і Олександр Гресс, що долучився до них, пройшовши у ВР АРК від блоку «Не так!», але затятий кун і ц и нец ь в душі і на ділі, неодноразово намагалися всіма правдами і неправдами добитися перенесення сесії.

Було і блокування трибуни, і вираження недовіри системі голосування «Рада». А річ була простісінька: їх «кинули». Перш за все комуністи. Кажуть, Леоніду Грачу, який не з’явився на сесію через погане самопочуття, пан Янукович пообіцяв крісло керівника одного з парламентських комітетів у ВР України за підтримку регіоналів в Криму. Судячи по тому, як неюні ленінці голосували, це недалеко від істини. Куніцину давно пора закарбувати собі на носі, що скільки вовка не годуй…

Коли ж справа дійшла до висунення кандидатур на спікера, вмили руки і татари з Народним Рухом. «Ми, депутати групи «Курултай-Рух», виступаємо проти узурпації влади силами однієї частини депутатського корпусу. В ситуації, що склалася, ми не будемо брати участі у формуванні керівництва ВР і його президії, яке більше нагадує дерибан влади», - заявив депутат Ремзі Ільясов, він же за ступник голови меджлісу кримськотатарського народу.

Прем’єріада почалася

За підсумками таємного голосування з виборів спікера Гриценко набрав найбільшу кількість голосів – 71. Правда, в списку претендентів значився тільки він один. Після оголошення результатів Анатолій Павлович так і не зміг, як не намагався, приховати свою безмірну радість від другого входження в спікерську річку. Присутній на сесії голова президентського Секретаріату Олег Рибачук так прокоментував обрання Гриценка: «Щодо обрання керівника Верховної Ради: тут президент міг говорити про формат коаліції. В даному випадку я б сказав, що президент почув розклади, прийшла певна конфігурація коаліція, ця коаліція зараз в залі не відбулася. І я не можу говорити про те, що не виконано волю президента. Тобто ті люди, які продекларували президентові, що вони здатні сформувати таку коаліцію, при перевірці виявилися не здатні її сформувати, тому це вже і компетенція, і політична воля тих політиків, які сформували коаліцію зараз. Дехто говорив про інший вибір, але це їхнє право».

Гриценко оголосив тижневу перерву в пленарному засіданні. На своїй першій після обрання прес-конференції він пояснив це необхідністю проведення консультацій з президентом з приводу кандидатури на пост голови Ради міністрів АРК. Зрозуміло, що назвати будь-які прізвища спікер відмовився.

Тим часом сьогодні в кулуарах називають імена двох людей, які дуже-дуже хочуть сісти в прем’єрське крісло. Перший - Лев Миримський, який після цих виборів позбувся нардепівського мандата, провалив вибори мера Сімферополя, незважаючи на величезні кошти, що були вкинуті в Юрія Коломійцева, і тепер вимушений задовольнятися кріслом депутата ВР АРК і керівництвом фракції «Союз» з 10 осіб. Він неодноразово їздив кланятися Януковичу і обговорював своє майбутнє працевлаштування.

Другий – Сергій Куніцин. Він уже привселюдно заявив про те, що президент Ющенко обіцяв підтримати саме його кандидатуру на пост голови Радміну: «Він сказав, що вважає, що Куніцин повинен бути прем’єром, і підтримає мою кандидатуру. Це не секрет, я про це вже говорив і раніше». На сьогодні це найбільш реальний варіант. При цьому навіть регіонали в кримському парламенті між собою говорять про свою згоду за твердит и Сергія Володимировича на цей пост. Отже цілком можливо, що скоро можна буде спостерігати третє пришестя Куніцина.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові