«Язик» до Києва доведе

Влада програє системну політичну війну за українську мову. І тепер намагається виправити становище методом авторитарного тику

Віктор Ющенко оголосив хрестовий похід проти русифікації України. Його нові «мовні» директиви, озвучені сьогодні прес-секретарем Іриною Геращенко, додадуть роботи Генпрокуророві, прем’єр-міністрові, секретареві РНБОУ, МЗС і Міністерству юстиції.

Всім зазначеним чиновникам і держструктурам високим розпорядженням наказано думати, як скасувати рішення Луганської, Харківської і Севастопольської місцевих рад про надання російській мові статусу регіональної. А рівно і про те, як не допустити «експансії російської мови» в майбутньому.

З одного боку, Президента можна зрозуміти: він бореться не проти російської мови, а за збереження українсько ї. Незайвим буде нагадати, що сам Віктор Андрійович говорить і думає лише по-українськи, а коли в екстрених випадках переходить на російськ у, в мові його помітні ознаки недорікуватості. «Мовна аутентика» України для Віктора Ющенка – не пустий звук, його дійсно турбує, коли державні чиновники (і просто « маленькі українці») говорять не по-українськи.

З іншого боку, боротьба з експансією російської мови у Президента має спорадичний характер. Ініціатива весь час на стороні русофілів, причому цього разу вона оформлена рішеннями обласних рад, та ще й російськомовнихрегіонів. Найдієвішим (і бездоганним з технологічної точки зору) способом зірвати плани синьо-білої опозиції було б створення в кожній з рад « помаранчевої більшості». Проте, провал «Нашої України» на виборах, посилений млявістю переговорного процесу, не дають можливості навіть імітуватиборотьбу за «співучу та мелодійну». Влада програє системну політичну війну за українську мову. І тепер намагається виправити становище методом авторитарного тику – ще одне розпорядження, ще експертиза, ще один круглий стіл. І фірмове кулаком по столу: під час одного з недавніх візитів в рідну Хоруж івку Президент зажадав від тих, що виступали , говорити українською.

Такий підхід не може не позначитися на громадській думці. Можна по-різному ставитися до мотивів, що спонукали депутатів трьох місцевих рад перевести російську мову в статус регіональної, – але це рішення щойно вибраних демократичним шляхом законодавчих органів місцевого самоврядування, про зміцнення яких споконвіку говорили «помаранчеві». От як це виглядає з боку, очима «простого українця»: депутати двох міських рад і однієї обласно ї «по-чесному» ухвалили рішення, яке підтриму є більшість жителів їх регіонів, а Президент, посилаючись на Мінюст, шукає можливості це рішення скасувати. Хіба це «по справедливості»?

Тим часом, в президентській «канцелярії» не можуть навіть тямущо обгрунтувати директиви голови держави. Наприклад, пані Геращенко, цитуючи президента, вживає вираз «парад суверенітетів». Сказано, як кажуть, з іронією і, одночасно, «за Фрейдом». Бо, по-перше, з як ого це часу слово суверенітет має негативний сенс? І, по-друге, коли трапляється такий «парад»? Чи не в тих випадках, коли центр неефективний і неповороткий?

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові