Столичний регіон посварив Єханурова та Матвієнка

Бізнес–група НСНУ, спровокувавши політичне протистояння навколо Київської області, не проти вдосталь заробити на будівництві міст–супутників Києва

Після перемоги у Київраді, акули бізнесу з «Нашої України» на чолі з неформальними лідерами Петром Порошенком й Миколою Мартиненком перенесли бойові дії в столичну область. Реалізація завдання–мінімум вже стартувала. Першим об’єктом атаки став губернатор, а знаряддям — сам прем’єр Єхануров, який ініціював відставку не найбездарнішого голови обладміністрації Євгенія Жовтяка. Операція пройшла не зовсім гладко. За скривдженого голову обладміністрації замовив слово Секретаріат Президента, таким чином оголивши проблему стосунків Банкової та Кабміну.

Жертва чужих бізнес–планів

Після невдалих для блоку Костенка–Плюща виборів, київський губернатор, який представляє цю політичну силу, опинився між молотом і ковадлом. З одного боку, його оточив БЮТ, одержавши більшість в облраді, з іншого — бізнесмени–«нашоукраїнці», які задумали грандіозний проект під умовною назвою столичний регіон. В умовах втрати політичного «даху», Євгеній Жовтяк, який має непогані показники роботи в губернаторському кріслі, був змушений почати гарячковий пошук нових патронів.

Йому вдалося провести кілька успішних раундів переговорів із «бютівцями», але, дізнавшись про підступні плани Петра Порошенка щодо нього, голова обладміністрації вирішив зробити поворот на 180 градусів. Аби продемонструвати Президентові свою незаангажованість, Юлією Тимошенко насамперед, губернатор навіть спробував зірвати обрання головою облради представника БЮТ Володимира Майбоженка (вважається протеже Богдана Губського й Сергія Осики). Паралельно за Жовтяка заступився зам голови Секретаріату Анатолій Матвієнко, який заявив, що ніякого подання про звільнення голови Київщини на Банкову з Кабміну не надходило.

Тим не менш, це останні дні Жовтяка біля керма області: занадто велике бажання впливових «нашоукраїнців» його посунути, щоб поставити на його місце свою людину. Призначення «правильного» губернатора — єдиний ключик до здійснення суперпроекту, що обіцяє величезні гроші. Головна його суть — виділення землі навколо Києва для масового житлового будівництва під шляхетним гаслом упорядкування Київської агломерації. До речі, плани розширення поля діяльності київських будівельних компаній за межами столиці виношував ще колишній мер Олександр Омельченко, але в той час дорогу йому перейшов тодішній губернатор Київщини та фаворит Леоніда Кучми Анатолій Засуха.

Втім, навіть отримавши підконтрольного голову ОДА, автори ідеї «столичний регіон» мають грізного ворога в особі Юлії Тимошенко. Її фракція в облраді має 65 мандатів із 120–ти. А разом із соціалістами (14 депутатів) БЮТу не вистачає всього 2 мандата для отримання двох третин, за допомогою яких можна знімати будь–якого губернатора. У бізнесменів блоку також безліч інтересів навколо столиці.

Як би там не було, але БЮТ готовий пробачити Жовтяку його «погану поведінку» на сесії облради, якщо коаліція бютівців і соціалістів буде підкріплена депутатами з УНП, які, до речі,вже ображені на антижовтяківські підступи НСНУ. Хоча самі «нашоукраїнці» розраховують не тільки залишити «костенківців» у своїй орбіті, але й спробувати розвалити фракцію БЮТ будь-якими способами. Тим паче, що досвід локальних перемог над «тимошенківцями» у бізнесменів із НСНУ є.

Столиця після колотнечі

У протистоянні Порошенко–Тимошенко навколо Києва й області, нинішній рахунок —1:0 на користь Петра Олексійовича. Йому не тільки вдалося реалізувати власний проект щодо обрання мером столиці Леоніда Черновецького з наступним підпорядкуванням останнього інтересам очолюваної ним політичної групи в «Нашій Україні», але й створити підконтрольну більшість у Київраді. Новим секретарем ради обраний 25–літній Олесь Довгий (син «нашоукраїнця» Станіслава Довгого й друг сина Президента Андрія Ющенка), фракція соціалістів розвалена, а більшість депутатів від ПРП з різних причин підтримують НСНУ. Бютівцям залишається хіба що демонструвати безсилу лють.

За деякими даними k:, Юлія Володимирівна вже зробила оргвисновки зі столичної поразки. Вирішено покарати відповідальних за Київ Михайла Бродського й Анатолія Семиногу: перший, судячи з усього, втратить місце в політраді, а другого можуть зняти з посади керівника міської організації. Їхня провина доведена й оскарженню не підлягає. Головними є два пункти обвинувачення: на виборах до Київради блок одержав майже у два рази менше, порівняно з результатами парламентських перегонів у тій самій столиці; маючи в своєму розпорядженні 41 мандат і 7 депутатських крісел ГАКу, а також зафіксовану на папері угоду із СПУ (ще 7 депутатів) і джентльменську домовленість з Порою-ПРП, свою більшість сформувати не вдалося.

Тим часом, київський градоначальник розгорнув бурхливу діяльність, вставляючи то тут, то там палки в колеса бютівським бізнесменам. Одночасно, як стало відомо k:, у надрах мерії вже заплановано створення окремого головного управління, покликаного займатися лише проектом «столичний регіон». У цьому почині інтереси «будівельників» із НУ повністю співпадають з інтересами ще одного «виконроба» — лідера київських «регіоналів» Василя Горбаля.

У верхах відкрилися давні рани

Ініціатива відставки губернатора Жовтяка, ініційована прем’єром, який останнім часом зблизився з Порошенком і Мартиненком, виявила проблему слабкості Секретаріату Президента. Його голова, Олег Рибачук, повністю самоусунувся від керівництва цим, найбільш могутнім за часів Кучми, органом. У той час ні перший зам Іван Васюник, ні Анатолій Матвієнко не мають повноважень говорити на рівних, наприклад, зі згаданим Єхануровим. Ситуація навколо столичної області показала ще одне: Матвієнко, що керує кадровими питаннями в країні, меншою мірою впливає на Віктора Ющенка, ніж група Порошенко–Мартиненко.

Пану Матвієнку давно набридло бути ад’ютантом Президента, він плекає мрію зайняти місце свого шефа Рибачука, тим паче, що той, в принципі, не проти. Саме внаслідок бажання просунутися в реалізації цього надзавдання, Анатолій Сергійович вплутався у конфлікт із Єхануровим. До того ж, у нього був формальний привід: Матвієнко давно вважається союзником УНП Юрія Костенка, і колись навіть йшлося про злиття «костенківців» з УРП «Собор», лідером якого є зам голови Секретаріату.

Поки важко вгадати, якими для тієї або іншої сторони будуть наслідки цього протистояння. Зрозумілим є одне — Матвієнко все більше віддаляється від Порошенка, а Єхануров довірився останньому цілком. У випадку створення альянсу «Нашої України» і Партії регіонів, Юрію Івановичу обіцяно посаду прем’єра, тому він так активно і на кожному кроці говорить про широку коаліцію. Подейкують, Порошенку й Мартиненку вдалося переконати «регіоналів», що портфель першого віце–прем’єра у Миколи Азарова й крісло спікера Верховної Ради для Раїси Богатирьової достатньо компенсують неотримання прем’єрства «донецькими». Залишається нібито дрібниця: дотиснути Ющенка, який вагається між союзом із Тимошенко, чого він дуже не хоче, і помаранчево–блакитною коаліцією, яка стане політичним самогубством для самого Президента, зате повністю задовільнить бізнес–інтереси верхівки почесно очолюваного ним НСНУ.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові