Жовтяк як дзеркало української цивілізованості

Ситуація зі звільненнями губернаторів вже давно вийшла поза рамки звичайного поствиборчого кадрового чищення. Плавно перейшовши в ритми шоу.

Нагадаємо, що не так давно Кабмін виступив з ініціативою зміни глав обласних ОДА, запропонувавши свої кандидатури. Президент у більшості випадків не заперечував, звільнивши губернаторів, які перейшли на роботу до парламенту або в облраду. Проте, звільнення двох глав ОДА – Рівненської і Київської - не обійшлося без скандалу.

Спочатку проти ініціатив Кабміну виступив Секретаріат Президента. Заступник глави цього відомства Анатолій Матвієнко обурився, нарікаючи на «неузгодженість» позицій, і запропонував дочекатися Президента.

Віктор Ющенко, що перебував у цей час в Прибалтиці, заявив, що Жовтяка і Червонія він все-таки звільнить. Самі звільнені почали активно використовувати звичні методи – від кулуарних перешіптувань - до спроб «масових» акцій протесту на свою підтримку. Коли ж це не допомогло, в бій пішла важка артилерія. Так, наприклад, за Євгена Жовтяка «вписалися» соцпартія, «Пора» і рідна УНП, які нагадали Президентові і громадськості, яким полум’яним борцем за ідеали Помаранчевої революції є київський губернатор.

В результаті Президент до цих пір, не дивлячись на заяву, не ухвалив ніякого рішення, а за пост Київського і, меншою мірою, Рівненського губернатора почалася справжня війна.

Конфлікт є прекрасним прикладом того, що Україна так само далеко перебуває від цивілізованих правил гри в інституційному полі, як і кілька років тому. «Візантійський» стиль до цих пір є основоположним у політичній боротьбі і, напевно, це поки що не зможе змінити ніщо. І якщо політики і чиновники за часів Леоніди Кучми особливо не приховували того, що всі рішення ухвалюються тільки кулуарно, то зараз подібні дії на тлі гасел про «прозорість», «доступність» і «відвертість» влади, що стали вже смішними, виглядають щонайменше безглуздо.

Дійсно, навіщо Кабмін ще з лютого почав розповідати громадськості казки, що в квітні губернаторів звільнятимуть за соціально-економічними показниками? Дурневі зрозуміло, що після виборів чиновників звільняють абсолютно з інших причин, якою б демократичною і відкритою не була влада. Що в цьому негожого? Чому треба продовжувати почату Януковичем іміджеву гру для лохів під назвою «я господарник, а не політик»?

В результаті звільнені чиновники активно почали використовувати цей дисонанс, заявляючи, що прибрали їх абсолютно не за економічні показники, що, власне, правильно. Вийшла кумедна ситуація.

Два представники УНП, партії, яка програла, повинні були за інституційною логікою самі піти з державної влади. Це логічно – якщо населення не дає партії, яку представляє губернатор, довіри навіть на місцевому рівні, а партія не потрапляє в Раду, то ця політична сила не повинна брати участі в коаліції. Інакше, немає, скажімо перешкод для участі в коаліційних торгах «Віче», «Блоку Вітренко» або НДП – адже ці сили, хоч і програли, проте в деяких регіонах мають своїх представників у місцевих радах.

Натомість Кабміном і губернаторами розігрується фарс. Хоча всі чудово розуміють, що «помаранчеві цінності» і політичні причини не мають до скандалу навколо звільнення ніякої причетності. Вони просто розвіваються над вершиною величезного айсберга, як досить таки пошарпаний прапор, на якому великими буквами написано «ДЕМОКРАТІЯ». А велика ж, підводна, частина айсберга, складається із зрозуміліших кожному бізнесменові понять.

У Київській області це боротьба за вплив в питанні землі, питанні – в якому пан Жовтяк досяг успіху навіть більше, ніж його вічний візаві пан Засуха. Причому, мабуть, що і «Пора», і СПУ підтримують губернатора не просто так. Партія імені Кличка має інтерес в райрадах під Києвом, ну а соціалісти провели на посаду першого заступника облради відомого бізнесмена Костянтина Бондарєва. Тобто, мабуть, що на подібний тактичний союз дані політичні сили пішли з певними ґарантіями того, де, що і коли їм «відламається» на Київщині.

Рівненська область – це нелегальний ліс, бурштин і контрабанда. Червоній є дуже дбайливим господарем, і за той невеликий період, який перебуває при владі, вмудрився «підтягти» під себе всі цікаві теми, що, природно, викликає невдоволення не тільки у «силовиків», що вважають це своєю сферою.

Не треба думати, що у разі приходу нових осіб на губернаторську посаду щось зміниться. Все буде так само, тільки фінансові потоки будуть перекеровані в інші кишені.

Справа в іншому. Українським політикам і чиновникам пора вже кинути займатися відвертою демагогією щодо відвертості, only політичних домовленостей і всіляких коаліційних пактів про чесність і прозорість. Потрібно або справді переходити на ці демократичні рейки, чітко встановити правила і політичну «ціну» кожної конкретної області і сфери. Або ж продовжувати запеклі і кровопролитні підкилимкові бої за владу і вплив, перегризати один одному горлянки і «забивати стрілки», але тоді вже мовчати про європейські цінності. Тому що все разом це виглядає політичною химерою. А, як відомо, химери в соціально-політичному полі довго не живуть.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові