В Україні практично немає продовольчого зерна

Не дивлячись на бравурні заяви Мінагропрому, пекарі кажуть, що продовольчого зерна Україні вистачить лише на три-чотири місяці.

Таку похмуру перспективу для вітчизняного споживача прогнозує Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП), на думку керівництва якої, в країні вже зараз існує певний дефіцит високоякісного продовольчого зерна. За розрахунками фахівців ВАП, внутрішня потреба в продовольчому зерні для випікання якісного хліба і хлібобулочних виробів становить, за різними оцінками, 6–7 млн. т (в основному це пшениця і жито), але водночас, згідно з відомостями Державної інспекції контролю за якістю сільськогосподарської продукції і моніторингу ринку, станом на кінець вересня такого зерна було всього 2,3 млн. т, що вистачить приблизно на три-чотири місяці.

Згідно з офіційною статистикою, цього року українські аграрії зібрали понад 20 млн. т пшениці і більше 1,3 млн. т жита, а продовольчого зерна – не вистачає. І свій подив із цього приводу вже висловив міністр аграрної політики Олександр Баранівський, який вважає, що всі розмови про дефіцит - безпідставні. За його словами, продовольчої пшениці одержано більше, ніж минулого року, і її частка в зібраних 20 млн. т становить 56%, тобто понад 11 млн. т. А запаси цього зерна на українських зерноскладах і елеваторах становлять не 2,3 млн. т, а 10,6 млн. т. А загальний урожай продовольчого зерна цього року, згідно до інформації Міністерства агрополітики, 12,7 млн. т, що вдвічі перевищує показник 2004 року.

Щоправда, ні міністр агрополітики, ні його відомство не уточнюють, скільки в названому обсязі припадає на пшеницю 4-го і 5-го класів, а головне – скільки є зерна 3-го класу. Адже пекарі кажуть про дефіцит саме цього зерна як основної сировини для випікання хліба. А з приводу жита вони висловлюються ще категоричніше — практично весь зібраний урожай його дуже низької якості і не годиться для переробки на борошно.

Але головне аграрне відомство продовжує наполягати на своєму, мовляв, всього у нас вистачає і є ухвала уряду про закупівлю збіжжя до Аграрного фонду, Держрезерву, ДАК «Хліб України». Хоча при перевірці з’ясовується, що всі ці закупники придбали у селян трохи більше 3 млн. т збіжжя і, за великим рахунком, не все воно продовольче. А якщо бути точнішим, то обсяги держзакупівель ще менші, оскільки не зовсім зрозумілим є те, до яких регіональних ресурсів купують збіжжя, якщо в місцевих бюджетах на цю справу коштів практично не передбачалося. Загалом, знову у всьому винна статистика. На папері у нас все гаразд, а переробники не здогадуються, де ж це високоякісне зерно, і просять уряд зустрітися з ними, щоб з’ясувати нарешті, чи буде Україна ввозити хліб, а чи знайдуться внутрішні резерви.

Але поки уряд не почув пекарів, Мінагрополітики знову вирішило перехопити ініціативу і вустами свого глави Олександра Баранівського заявило про необхідність тимчасової заборони експорту продовольчої пшениці з України. Якщо вірити погрозам міністра агрополітики про екстремальні умови, в яких може опинитися село в 2006–2007 роках через цьогорічну посуху, що не дала змоги добре посіяти озимі, то нам справді треба бути готовими до цього і формувати зерновий резерв країни на випадок глобальних катаклізмів. Але при чому тут експорт продовольчої пшениці? Адже її практично не експортують унаслідок високих внутрішніх цін. Чи її все-таки нема в тій кількості, в якій каже міністр. Позаяк було сказано, що продовольчої пшениці понад 11 млн., але при цьому ніхто не згадує про перехідні запаси минулого сезону. А це ще принаймні 2–3 млн. т.. Де вони?

Потреба переробників на сезон, як мовилося вище, 6–7 млн. т, тоді як за три місяці поточного сезону було експортовано трохи більше 1,6 млн. т пшениці, і в основному це було фуражне зерно. Але навіть якщо зернотрейдери зможуть експортувати в цьому сезоні 1,5–2 млн. т продовольчої пшениці (що викликає великі сумніви), то на внутрішньому ринку її залишається ще принаймні 3–4 млн. т. І цього достатньо для формування запасів? Так їх просто немає, про що і кажуть оператори ринку. І треба говорити не про заборону експорту, а про те, де на зовнішньому ринку можна дешевше купити продовольче зерно, поки про катастрофічну ситуацію в Україні не стало відомими основним країнам-експортерам.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові