Як нам будуть пояснювати, чому ми не вступили до СОТ?

Чотири кроки Віктора Ющенка

Схоже, «вирішене» питання вступу України до СОТ вкотре відкладається.

Принаймні генеральний директор СОТ Паскаль Ламі заявив, що у України немає шансів закінчити всі переговори про вступ до цієї організації до шостої міністерської зустрічі в Гонконзі, яка проходитиме в грудні.

Очевидно, що гендиректор СОТ більше обізнаний про реальні перспективи України за саму Україну. Отже, незважаючи на всі яскраві заяви з боку представників української влади, Україна цього року в СОТ все-таки, мабуть, не вступить.

Відсуньмо питання, наскільки чергове відстрочення допоможе або нашкодить вітчизняній економіці. Набагато цікавішою є інформаційна реакція і стратегія команди Віктора Ющенка. Перенесення термінів – досить традиційне явище в рамках загальної картини переговорів. Проте у будь-якому разі Президенту для підтримання внутрішнього рейтингу і позитивного іміджу «улюбленця світу і Європи» необхідно буде вдатися до якихось дій, щоб пояснити, що ж сталося. Причому робити це треба буде досить швидко, бо охочих покритикувати Президента знайдеться чимало.

В першу чергу розкритикує діяльність Президента і нового уряду Юлія Тимошенко. Основною темою майбутніх заяв, імовірно, стане провал переговорного процесу, спричиненого осінньою відставкою Кабміну. Напевно свій внесок зробить і Віктор Янукович, який, хоча і записався зараз в «противники» швидкого вступу до СОТ, такий момент навряд чи упустить.

Звичайно, Віктор Ющенко і його команда розуміють ризики подібних заяв, оскільки вони направлені проти основи іміджевої характеристики Віктора Андрійовича – європейськості. В даному разі, очевидно, що Президент буде вимушений використовувати старі технології «відмазок», успадковані від Леоніда Кучми.

Варіант 1. «Гра в доброго і злого інтегратора»

Подібний сценарій передбачає, що Президент і надалі буде активно заявляти про швидкий вступ до СОТ, правда, уже не називаючи термінів. Тим часом окремі чиновники вищого рангу робитимуть заяви на кшталт «вступу до СОТ разом з РФ». Паралельно інші посадовці активно критикуватимуть вищезазначених політиків за «гальмування» переговорного процесу. А Президент своїми заявами буде врівноважувати сторони, вказуючи на стратегічний курс, час від часу критикуючи виконавчу владу за повільність. Таким чином одні візьмуть весь негатив громадської думки від невиконання термінів інтеграції, інші – від радикальних заяв. Президент же на їх фоні виглядатиме «білим і пухнастим». Про спробу розіграти подібний сценарій говорить недавня заява Анатолія Кінаха і окремі нотки у виступах Юрія Єханурова.

Варіант 2. «Пошуки винного»

Якщо вступ до СОТ затягнеться на невизначений час, Президенту доведеться шукати «козла, який заважає нам жити». Варіантів в цьому разі може бути небагато. Уряд тільки недавно відправили у відставки, а це означає, що по гарячих слідах Юлію Тимошенко & Ко можна звинуватити додатково і в зриві переговорного процесу. Крім того, під президентську «роздачу» може потрапити і один з міністрів, присутність якого в Кабміні не дуже радує пропрезидентські сили. Таким щасливчиком, цілком можливо, може стати Олександр Баранівський. В разі реалізації подібного сценарію Віктор Ющенко знову утвердить серед населення імідж «сильного політика, здатного приймати при необхідності жорсткі рішення».

Варіант 3. «Навіщо нам це СОТ?»

Як правило після чергової відмови з боку цієї організації представники виконавчої влади, а іноді і сам Президент традиційно «ображаються» на незговірливих світових лідерів. У заявах починає звучати риторика на кшталт «створення ЄС всередині країни», «швидкий вступ може нашкодити» тощо. Звичайно, політичного маневру в цьому плані у Віктора Ющенка небагато. Проте використання його «м’якого» варіанту цілком можливе. Так, не виключено, що раптом з’ясується, що умови договорів, які уже підписані – звичайно ж урядом Юлії Володимирівни, – трохи не підходять Україні і навіть шкодять економіці. Тому переговори можуть піти по другому колу для внесення змін, тобто затягнутися невідомо наскільки. Паралельно Президент може активізувати свої зусилля на переговорах з найближчими сусідами про реанімацію або створення якихось регіональних економічних союзів. Це відверне увагу і створить інформаційне враження потужності вітчизняної зовнішньої політики, іміджу України як регіонального лідера.

Варіант 4. «Без бацьки і бульбу перебрати не можуть»

В разі, якщо напевно стане відомо, що в СОТ Україну приймуть, скажімо, на наступній зустрічі представників країн-учасниць, Віктор Ющенко може зробити «хід конем». Провівши кілька особистих зустрічей, Президент може заявити про його 100% особисту домовленість з керівництвом СОТ про вступ до цієї організації, паралельно м’яко звинувативши решту інтеграторів трохи нижчого рангу у відсутності здібностей домовлятися. При подібному розкладі країна знову одержить лідера нації, що вельми доречно перед весняними виборами.

Зрозуміло, ці варіанти можуть використовуватися в міру того, як Україні в черговий раз відмовлятимуть у вступі до СОТ. Прорахувати ж реальні терміни сьогодні навряд чи комусь вдасться, особливо вітчизняним політикам.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові