Піскун – у відставку. Хто наступний?

Сталося! «Попросили» найбільш проблемного керівника чинної і минулої влад.

З 12 години 14 жовтня Святослава Піскуна вже немає у владній когорті. І шансів повернутися на вулицю Різницьку, нехай навіть за рішенням суду, у Святослава Михайловича, ймовірно, – ніяких.

Автор ще на початку місяця опублікував інформацію, де пророкував швидку – протягом двох тижнів - відставку Піскуна. Я помилився в даті всього на декілька днів. Приємно, чорти б його взяли! Тішить не стільки власна інформованість, скільки зерна здорового глузду, що почали проростати крізь товстий шар адміністративного дилетантизму нової влади.

Природно, набагато краще було б, якби Піскун зовсім не був відновлений на посаді за рішенням Печерського суду якраз після перемоги Ющенка. Природно, цю ухвалу було винесено в потрібний час в надійному суді. До речі, старий-новий Міністр юстиції Сергій Головатий погрожує, як член Вищої Ради юстиції, перевірити легітимність такого судового рішення і власне кваліфікацію судді, яка розглядала справу. Але це – нюанси.

Відразу після «самостріла» Юрія Кравченка, якого напередодні Піскун на всю країну «опустив», оголосивши пресі про час і дату візиту екс-міністра внутрішніх справ на допит, Ющенко міг оперативно виправити «непорозуміння» з поверненням Піскуна на Різницьку. Але не зробив цього. Що дало додатковий поштовх для жвавих пліток про домовленості Ющенка з командою Кучми.

А потім впродовж довгих місяців Генпрокуратура знов опинилася в болоті: багато слів і порожніх звинувачень, невгамовний піар. І відсутність видимих результатів. Тим самим Святослав Піскун неодноразово підкладав свиню Президенту, що дуже довірився Генеральному прокурору.

А той, маючи багатий досвід «охмурення» президентів, вміло шукав і знаходив підходи до свіжоспеченого Гаранта. То справу Гонгадзе йому спішно підсуне, переконавши того розказати на весь світ про закінчення розслідування, хоча окрім визнань убивць, місця, де ті закопали голову, втікача- Пукача та мертвого Кравченка рапортувати не було про що. То починає розкривати таємниці слідства, то адвоката Лесі Гонгадзе усуває.

За відомостями автора, підготовка до усунення Піскуна почалася ще на початку червня. І тоді вже найбільш «перспективною» фігурою вважали голову парламентського комітету у боротьбі з оргзлочинністю Володимира Стретовича. Той навіть почав підбирати собі команду для переходу на службу в Генпрокуратуру.

Правда сьогодні, в коментарі «proUA» Стретович відкинув своє можливе призначення . Але у будь-якому разі, мабуть, в Генпрокуратуру прийде професіонал. І новому таки справді знадобиться власна команда, якщо він і насправді налаштований наводити лад в прокуратурі. Безумовно, це вимагатиме «генерального» очищення в Генеральній прокуратурі і зміни керівників на місцях.

І немає завдання складнішого за це. Бо великодосвідчені чиновники, котрі відповідно до службового обов’язку знають, як безкарно порушувати закон, давно вже сформували стійку ОПГ. До неї, крім прокурорських, входять свої люди з міліції, управлінь юстиції, податкової, судді, й навіть представники СБУ.

Якщо відставка Піскуна – це знак того, що Президент нарешті зважився на кардинальне наведення порядку в органах прокуратури, то за логікою речей, зміною керівника прокуратури справа не повинна обмежитися. Бо той тугий гордіїв вузол, який перетворив всі правоохоронні органи на ефективну високоприбуткову комерційну структуру, неможливо розрубати тільки наведенням ладу в прокуратурі. До речі, призначення Сергія Головатого в Мінюст може бути ще одним показником того, що лад планується наводити «в комплексі». Адже змичка прокуратура-суд є найбільш міцною і найбільш шкідливою ланкою в ланцюзі кругової корупційної поруки.

Проте, в майбутній компанії «зачистки» вельми спірно виглядає персона майстра слова Юрія Луценка, він же – міністр внутрішніх справ. Цьому дилетанту буде непросто в компанії професіоналів. Йому вже складно буде валити проколи в розслідуванні злочинів і упійманні ключових персон епохи Кучми на корумпованого Генпрокурора. Доведеться працювати і давати результат. А це, мабуть, єдине, чого не вміє Луценко.

Але найсумніше навіть не це. Луценко так і не зміг сформувати команду непідкупних професіоналів. МВС на пару з Генпрокуратурою продовжують «вирішувати питання». Приклад з останніх.

Чотири роки тому в іноземного інвестора шахраї вкрали контрольний пакет акцій підприємства – «Київської фабрики цінних паперів». Була порушена кримінальна справа, провина двох шахраїв була доведена. Але раптом «на вказівку» Генпрокуратури справу закрили за ст.6 п.2 КПК (зважаючи на відсутність складу злочину). Потім після звернення скаржників до Віктора Ющенка справу знов починають розслідувати і знову намагаються гальмувати спільними зусиллями прокуратури, що здійснює «нагляд», і міліції. Сьогодні вона «загубилася» в Головному слідчому управлінні МВС. Думаю, Ющенка інформують про практику «вирішення питань» не тільки в органах прокуратури, але й в структурі МВС. Луценко готується «на дембель»?

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові