«Пісня» про ЄЕП: не задушиш і не вб’єш

Посміявшись з приводу того, що 21-е засідання групи високого рівня (ГВУ) з формування ЕЭП пройшло саме в Києві, настала черга радіти, що «переступати межу» в цьому питанні не хоче навіть сам Петро Порошенко.

За майже тиждень після засідання ГВУ секретар Ради національної безпеки і оборони (чиновник, що, згідно з розпорядженням президента, займається питанням зносин України і ЄЕП) сказав своє вагоме слово з приводу Єдиного економічного простору. «У нас є межа, ця межа - зона вільної торгівлі без створення наднаціональних органів і митного союзу», - заявив Порошенко в ефірі 5-го каналу. Очевидно, як гоголівський Хома Брут, Петро Олексійович вирішив, що «за межу» переступати негоже.

Нагадаємо, якщо кому цікаво, що ж діялося на 21-му засіданні ГВУ з формування ЄЕП. Напередодні самого заходу Україна, протестуюча проти Митного союзу, в особі деяких членів уряду висловила бажання звернутися до Конституційного суду за роз’ясненнями про законність угод щодо єдиного економічного простору – підтвердивши, таким чином, що наша країна є «гальмом ЄЕП-процесу». (На минулому засіданні ГВУ в Астані Україна, як відомо, погодилася розглядати тільки 14 із 29 пропонованих угод. І вже котру зустріч поспіль каменем спотикання є зона вільної торгівлі – єдине, що спокушає Україну в ЕЄПі. Для Росії ж насамперед необхідний Митний союз.)

Причини таких різночитань в розумінні ЕЄП зрозумілі. Росія згодна пожертвувати частиною доходів бюджету (негативне сальдо торгівлі з РФ тільки за три місяці поточного року становило понад 1,2 млрд. дол.), щоб сформувати Митний союз з наддержавним органом управління. Врахуємо, що в наддержавному органі більшість голосів належатимуть РФ, а це може стати початком не тільки економічного, але й політичного союзу. Знову ж таки, Митний союз в рамках ЄЕП може покласти край і без того примарним надіям України на вступ до ЄС, або, в крайньому випадку, примусити Україну вступати до ВТО всім ЄЕПом. Цього Україна і побоюється, але вже дуже привабливими виглядають безмитні енергоносії з Росії, особливо в умовах цін і мита, що постійно підвищуються. Одержати таку «казку» можна лише переконавши Росію в першочерговості створення зони вільної торгівлі, і відкласти на невизначений термін (бажано до вступу до ВТО) Митний союз.

Росії такий розклад не імпонує. Ще до початку 21-го засідання російська сторона заявляла про те, що до згоди з приводу зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень (ЗСТ) прийти поки неможливо. Так воно і трапилося. Правда, РФ цього разу вирішила озвучити неприйнятність ідеї ЗСТ без решти частин ЄЕП, особливо митного союзу, вустами Білорусі. За словами віце-прем’єра Білорусі Андрія Кобякова, говорити про вільну торгівлю можна лише після вирішення цілого ряду інших питань щодо ЄЕП, зокрема необхідно спочатку створити повноцінний Митний союз. «Без цього створити зону вільної торгівлі неможливо», - заявив білоруський прем’єр. Порівняйте: «Для завершення зони вільної торгівлі без вилучення обмежень потрібним є не тільки реалізувати угоди з блоку торгівлі, але і з блоку конкурентної політики, субсидування», - це слова начальника департаменту міжнародної співпраці Мінпроменерго РФ Дмитра Сухопарова, сказані спочатку засідання

Що цікаво, глава російської делегації пан Христенко пішов із засідання за 15 хвилин до його закінчення і на прес-конференції для журналістів не був присутнім. Заміщаючий його Дмитро Сухопаров проігнорував питання про причину відсутності глави Мінпаленерго. А міністр економіки Сергій Терьохін в своєму оригінальному стилі заявив, що у пана Христенка «зустріч з одним з крупних політичних гравців на нашому ринку». Кучеряво, але натяк зрозуміти можна. Враховуючи статус пана Терьохіна (як сказав один з учасників засідання, присутні тут люди нічого не вирішують, «ми всього лише висловлюємо інтереси наших керівників»), Христенко почав вирішувати питання на більш високому рівні. І після святкування дня Конституції секретар РНБО Петро Порошенко заявив, що не бачить підстави для подачі в Конституційний суд подання про конституційність угод, підписаних країною в рамках формування ЄЕП.

Відразу ж після цієї заяви Порошенка наново почалися розмови про те, що позиції України щодо єдиного простору злагідніли в цілому. Пригадали про відродження горезвісної багатовекторності. Але не забули і про те, що кількість «єепівських» документів, розгляд яких можливий в чотирибічному, а не в трибічному порядку, збільшилася. Якщо раніше йшлося лише про узгодження «14+1» угода про формування ЄЕП, то зараз, за словами Сергія Терьохіна, українська сторона запропонувала до розгляду ще 24 документи. Правда, жоден з них не стосується Митного союзу. Хоча чи потрібні комусь додаткові 24 угоди – це ще питання. Адже очікуваний на початок липня саміт глав держав, судячи з усього, відкладається на невизначений термін. Підписувати поки нічого.

І досить несподівано секретар Радбезу говорить «про межу». Втім, і в даному контексті Петро Олексійович залишив «запасний аеродром», відповівши на питання, що є останнім етапом створення ЄЕП: «Далі дивитимемося, наскільки це відповідатиме інтересам України».

Парадоксальність ситуації полягає не тільки в тому, що далеко не останні люди чотирьох держав збираються із завидною систематичністю, раз на місяць, щось розглядають, обговорюють, але дійти згоди з ключових питань не можуть, зате регулярно жартують, що треба було все-таки погоджуватися на пропозицію Віктора Христенка зустрічатися ГВУ не раз на місяць, а кожного тижня (ефект звичайно був би такий самий, та зате як чудово можна було б «покататися» за казенний кошт!). Питання ЄЕП знову поклали «на збереження», а в ролі акушера виступає Петро Порошенко, який стверджує, що зараз процес інтеграції України до ЄЕП відбувається прозоро, чого не було при колишній владі. Не виняток, що саме тему єдиного простору Петро Олексійович експлуатуватиме для просування своєї «гілки влади», адже на справжні (а не «парадні») контакти з Росією вище керівництво України поки що не виходить.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові