Невтомний Зварич

Після майже непомітного на своєму місці Олександра Лавриновича активність Романа Зварича на посаді глави міністра юстиції виглядає майже зухвало.

Після Юлії Тимошенко новий глава Мін’юсту є ледь не основним ньюсмейкером, випереджаючи своїх колег кількістю заяв, широтою сфер інтересів і навіть скандалами. По суті, Роману Зваричу вдалося за доволі короткий час показати, що політикові зовсім не важить, яку саме посаду він посідає. Якщо він яскрава особистість, навіть найбільш скромне за впливом міністерство може перетворитися в пречудовий плацдарм для політичної діяльності.

Дійсно, останні заяви Романа Зварича настільки відрізняються новизною, що якби не знати главою якого відомства він є, можна припустити все що завгодно, лиш не міністерства юстиції. Найбільшу інформаційну активність Роман Іванович виявляє в сфері ПЕК. Так, наприклад, Мін’юст вважає незаконним проведені збори акціонерів ВАТ «Прикарпаттяобленерго», що були проведені в Косові (Івано-Франківська обл.). При чому його відомство вже звернулося до Верховного Суду України з проханням роз’яснити ситуацію навколо зборів акціонерів. Звичайно, справа дотримання законності у всіх сферах є «священною коровою» для будь-якого органу державної влади. Однак, чому саме Мін’юст, а не Кабмін у цілому чи профільне міністерство займається цією справою - залишається незрозумілим. Звичайно, можна припустити, що це якось зв’язано з бажанням допомогти «електоральним землякам» із Прикарпаття, де Роман Зварич балотувався в депутати, але питання не зникає.

Однак справа не закінчується на обленерго. Так, на своїй прес-конференції Роман Зварич спрогнозував перевірки двох нафтопереробних підприємств: «Нафтохімік Прикарпаття» і НПЗ «Галичина». Міністр юстиції оголосив, що на першому підприємстві «є певні проблеми з приводу процедури приватизації», а на НПЗ «Галичина» підконтрольне Зваричу відомство зараз проводить перевірку «щодо законності виконання інвестиційних зобов’язань, які були взяті під час купівлі заводу».

Цікаво, що якщо замінити слово «Мін’юст» на «прокуратура» чи «СБУ», взяти заяви річної давнини, то це, як правило, розглядалося як тиск із боку влади на окремі структури. Більш того, позиція Роман Зварича щоразу більше нагадує роль такого собі вітчизняного Катані. Дійсно, як сприймати, наприклад, слова про те, що окремі члени уряду лобіюють інтереси «абсолютно корумпованих бізнес-структур»? Зрозуміло, що це позиція принципова і може дати державі користь. Однак чому тоді Роман Зварич був призначений на посаду глави Мін’юсту, а не замінив Святослава Піскуна чи не став на захист державних інтересів замість Олександра Турчинова? По суті, виходить, що якщо створити при Міністерстві юстиції оперативно-слідчий відділ, то можна запросто розслідування всіх голосних економічних справ перевести в дане відомство, залишивши МВС і СБУ лише кримінальні справи і питання національної безпеки, розпустивши частину працівників і заощадивши при цьому бюджетні гроші. Звичайно, з урахуванням нових економічних воєн між владними групами подібна активність зрозуміла, однак навряд чи може бути формально обґрунтованою з погляду суб’єкта ініціативи.

Навряд чи міністерство на цьому зупиниться. Це лише певне розгойдування, перед новим якісним ривком. Так, Мін’юст, радше за все, намагатиметься зі всіх сил збільшити свій вплив на законодавчий орган державної влади. Наприклад, за допомогою активної діяльності з перевірки законопроектів на законність. Це своєю чергою може привести до того, що для будь-якої лобістської ініціативи необхідно буде не тільки заручатися підтримкою народних депутатів, комітетів, але й погодити свої дії з відомством Романа Зварича. Подібний підхід може значно збільшити політичну вагу глави Міністерства юстиції.

Отже, Зварич укотре підтвердив тезу про значний вплив особистості на очолюване відомство. Так, навряд чи можна порівняти, наприклад, політичну вагу і можливості впливу Миколи Білоблоцького і Віктора Медведчука, хоча очолювали вони в різний час і з різним успіхом ту саму структуру. Чи стане Мін’юст надвідомством – невдовзі зрозуміємо, однак з урахуванням активності і невтомності Романа Зварича це є більш ніж реальним.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові