Газовий гамбіт Ющенка

Не вийшло тепер, вийде в четвер. Схоже, це стає принципом нової зовнішньої політики України.

Не встиг закінчитися візит Віктора Ющенко до Туркменістану, де були досягнуті домовленості про постачання туркменського газу в Україну, як представники Мінпаливенергетики і НАК «Нафтогаз України» роблять сенсаційні заяви в Москві.

Нагадаємо, що під час візиту до Ашхабада Президента України не вдалося знизити ціни на туркменський газ. Незважаючи на те, що Віктор Ющенко назвав цю невдачу «не пріоритетною проблемою» країни, події початку цього тижня в столиці Російської Федерації показали, що насправді нове керівництво країни вкрай болісно реагує на такі невдачі.

У понеділок у Москві міністр палива та енергетики України Іван Плачков озвучив пропозицію про збільшення ставки тарифу на транзит газу через територію України до європейського рівня і переходу на оплату послуг коштами. Російська сторона підтримала пропозицію, що на перший погляд досить дивно, адже в такий спосіб Москві доведеться збільшити виплати «Нафтогазу України» за транзит російського газу в Європу, що, ймовірно, позначиться і на кінцевому підвищенні цін у Європі.

Насправді справи зовсім інакші, і домовленості в Москві завдають безпосереднього удару інтересам Туркменістану не тільки в Україні, але й у Європі. Слід зазначити, що після візиту Віктора Ющенка до Ашхабада, російський ринок заявив про явну загрозу в цій сфері. Варто згадати, що зараз туркменський газ постачають регіонам Росії, у той час як російське «блакитне паливо» орієнтоване на експорт. Наміри Туркменістану укласти з Україною угоду про постачання газу на 20-30 років свідчать про те, що частина туркменського газу буде переспрямована в Україну, що спричинить необхідність скоротити експорт російського газу в Європу.

Однак, заява української делегації в Москві свідчить, що сторони як завжди дійшли компромісу. Адже відповідно до домовленостей, РАТ «Газпром» вже в 2006 році зможе цілком забезпечити потреби України в російському газі за ринковими цінами, що відповідає європейському рівневі. Це означає, з одного боку, що на українському ринку частка російського газу залишиться домінуючою. З іншого - таке формулювання означає, що відносини між країнами переходять на рівень прагматики.

Торік Україна одержала 29,2 млрд.куб.м. газу як оплату послуг за транзит через свою територію. За новою схемою цей газ може бути спрямований на експорт у Європу, а на отримані гроші Україна зможе закупити російський газ. У принципі, на перший погляд пропозиція не змінює практично нічого, крім переходу на грошову систему оплати транзиту через територію України.

Насправді ж українська сторона піднесла «дарунок» офіційному Ашхабадові. Адже тепер Україні стане невигідним скорочення транзиту через її територію. Раніше передбачалося, що постачання туркменського газу в Україну призведуть до необхідності «завернути» частину експортованого газу в регіони РФ, орієнтовані раніше на Європу. Тепер, беручи до уваги збільшення надходжень до бюджету України від транзиту за рахунок підвищення ставки тарифу до європейського рівня, Україні вигідніше зберегти обсяги російського експорту. А це своєю чергою означатиме, що плани Ашхабада збільшити експорт зазнають фіаско. До цього варто додати, що з 2007 року велика частина газу Туркменії за угодами має дістатися «Газпрому» для подальшого експорту в СНД і Європу. «Газпром» має намір продавати цей газ НАК за такими ж європейськими цінами.

У таких умовах Туркменістан навряд чи зможе розраховувати і на прийнятні умови в частині, що стосується участі в газотранспортному консорціумі. У даному контексті потішними виглядають слова Сапармурата Ніязова, що туркменський газ – найдешевший газ у світі. А в підсумку, для туркменського газу просто не вистачило місця.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові