Дешевого бензину так і не буде

Незважаючи на те що тривала зима в Україні відстрочила посівну, сезонний фактор уже щосили працює відносно ринку нафтопродуктів. Ціни на пальне стрімко зростають.

Ще в січні фахівці стверджували, що є всі передумови для зниження цін на пальне в 2005 році. Вітчизняні НПЗ перейшли на підвищені обсяги переробки нафти. А отже пропозиція, що збільшилася, могла б стримувати цінову динаміку на ринку ПММ. Однак новий український уряд почав свою роботу в секторі АПК у стилі колишнього Кабміну. А саме – з підписання меморандуму з нафтопереробниками про фіксовані ціни на ПММ у період весняно-польових робіт. І, таким чином, вже в липні оператори ринку почали б надолужувати втрачену в період держрегулювання рентабельність, підвищуючи відпускні і роздрібні ціни на пальне.

Але після цілої низки сюрпризів, що піднесли ринкові російські та рідні чиновники, про позитивний зимовий прогноз експертів можна взагалі забути. З першого квітня бензини подорожчають на 100-150 грн. за тонну в результаті 20% зростання вартості російської нафти, на якій в основному працюють українські заводи. Крім того, 21 березня уряд РФ запровадив рекордно високі ставки мита на товари, що виробляються з нафти і вивозяться з території Росії. Мито з нинішніх 68,2 дол. збільшиться до 81,4 дол. за тонну.

Мета нововведень чітка і зрозуміла. Таким способом росіяни «стимулюють» залежних від своєї сировини Україну і Білорусь скоріше створювати єдиний економічний простір. А з іншого боку, Росія відстоює власні національні інтереси. Оскільки кошти від мита надходять у спеціальний стабілізаційний фонд федерального бюджету, з якого у разі падіння світових цін на нафту фінансуються державні витрати.

«Можна констатувати, що ціни на пальне вже зараз демонструють дуже швидку динаміку», - заявив президент Ліги нафтопромисловців України Олександр Шпак. За його словами, прив’язуючи до світового зростання цін на нафту в політиці встановлення експортного мита, Росія збільшує власні бюджетні надходження. Однак говорити про будь-яку «прозорість» ціноутворення стосовно України не можливо. Як пояснив пан Шпак, визначення ставок мита насправді відбувається «задом наперед». «Щоб мінімізувати оподатковування, російська сторона враховує динаміку українського роздробу і вже потім рахує, скільки має коштувати їхня нафта для нас», - пояснив пан Шпак.

І на цьому тлі уряд України разом з іншими змінами в законі про держбюджет-2005 запропонував нову схему стягування акцизного збору з бензину. Якщо раніше при реалізації палива акциз стягувався за фіксованою ставкою в EUR60 за тонну, то тепер цей збір становитиме 20% з ціни реалізації, але не менш ніж ті самі EUR60 за тонну. Що стосується дизельного пального, то нова ставка акцизу визначена в розмірі 10% з ціни реалізації, але не нижче EUR30 за тонну. І якщо такі нововведення поки що не стосуються сільгоспвиробників, захищених згаданим меморандумом, то іншим споживачам доведеться збільшити витрати вже зараз.

Не виключено, що до кінця весни найбільш ходовий А-95 коштуватиме 3,5 грн./л. А якщо влада спробує, приміром, за допомогою податкових або антимонопольних органів стримувати «надто жвавих» виробників і агентів роздробу, можливо під виглядом «дешевого» А-95 у реалізацію за традицією знову піде сурогат.

За словами аналітика Foyil Securities New Europe Романа Захарова, після завершення меморандуму з нафтопереробниками ціни однозначно зростуть, тому що вартість пального в роздріб підтримується «штучно» і оператори ринку обов’язково будуть повертати втрачені доходи. При цьому вартість ПММ на заході України зростатиме швидше, ніж в інших регіонах, оскільки там менше переробних потужностей і дадуться взнаки значні транспортні витрати.

Крім того, що в паливному сегменті уряд зважився на підвищення акцизів, наприкінці березня міністр палива та енергетики Іван Плачков заявив про доцільність перепідпорядкування енергетичних НАКів Мінпаливенерго. Експерти МЦПІ вважають, що в такий спосіб цілком може бути підвищена ефективність управління галуззю, адже в Кабміну, який де-юре курирує національні акціонерні компанії, де-факто не завжди вистачає часу розбиратися у проблемах, що виникають. Інших позитивних зрушень в енергетичній сфері нова влада не зробила. Зокрема, стратегічного запасу нафти, який зможе гасити цінові шоки на ринку, не створено. Та й навряд чи зараз це можливо. Експерти вважають, що резерв може бути дієздатним, якщо він буде сформований з розрахунку 204 млн. тонн нафти на півтора місяця. Приміром, США свій «стратегічний нафтовий резервуар» формували п’ять років. І тільки на витрати для збереження запасу закладали кілька сотень мільйонів доларів. Убогість українського бюджету не дозволяє мріяти про це. Тому оптимальним виходом у цьому випадку була би побудова державної вертикально-інтегрованої компанії, котра під час конкуренції з приватними операторами ринку сприяла б підтримці цін на ринку. Однак, як відомо, нова влада ідею ВІНК ще жодного разу не піднімала.

  Друкувати |  Обговорити |   Відіслати статтю другові